У римському праві діяв принцип: "Qui jure suo utitur, nemini facit injuriam",
якій в перекладі означає: "Хто здійснює своє право, той не утискає права
інших". Проте при цьому зауважувалося: "Summum ius – summa injuzia", що
означає – "Доведене до кінця право є вища несправедливість". Малося на увазі те, що право, доведене у своєму формальному сенсі до абсурду, перестає бути правом, оскільки суперечить меті встановлення та походження як регулятора відносин. За сучасних умов побудови демократичної, соціальної, правової держави основним завданням є утвердження і забезпечення прав та свобод людини. Проте на практиці маємо справу з непоодинокими випадками здійснення особою власних суб’єктивних прав та інтересів не тільки в супереч інтересам іншої особи, але й з метою нанесення шкоди. Саме для уникнення випадків порушення прав інших осіб при здійсненні власного права, необхідним є встановлення критеріїв для визначення меж здійснення особою своїх суб’єктивних цивільних прав.
In Roman law principle acted "Qui jure suo utitur, nemini facit injuriam", this
translates as: "Who is exercising its right, which does not infringe upon the rights
of others". However, while making the reservation: "Summum ius - summa injuzia",
that means – "The completion of the law is the supreme injustice". It was understood
that the right, brought in its formal sense of the absurd, ceased to be right, since it
contradicts the goal of origin as a regulator of relations. In terms of building a democratic and social state of law is the main task of approving and ensuring human rights and freedoms. However, in practice, have to deal with the frequent occurrence of a person's own subjective rights and interests not only contrary to the interests of another person, but also with the purpose of causing harm. This is to prevent violations of the rights of other persons in the exercise of their personal rights, it is necessary to establish criteria for determining the boundaries of the face of their subjective civil rights.
В римском праве действовал принцип "Qui jure suo utitur, nemini facit injuriam", который в переводе означает: "Кто осуществляет свое право, тот не ущемляет права других". Однако, при этом делалась оговорка: "Summum ius – summa injuzia", что означает – "Доведенное до конца право есть высшая несправедливость». Имелось в виду то, что право, доведенное в своем формальном смысле до абсурда, переставало быть правом, поскольку противоречит цели создания происхождения как регулятора отношений. В условиях построения демократического, социального, правового государства основной задачей является утверждение и обеспечение прав и свобод человека. Однако на практике имеем дело с частыми случаями осуществления лицом собственных субъективных прав и интересов не только наперекор интересам другого лица, но и с целью нанесения вреда. Именно во избежание случаев нарушения прав других лиц при осуществлении собственного права,необходимо установление критериев для определения границ осуществления лицом своихсубъективных гражданских прав.
