Опис документа

У статті продемонстровано, що введення в обіг токого широкого і різноманітного кола джерел і критичної літератури дозволяє стверджувати, що на сучасному етапі дослідження моделей політичних змін у російському ідеологічному дискурсі продовжується за чотирма напрямками: 1) персоналістському; 2) проблемному; 3) предметному; 4) концептуальному. Істотно змінилися теоретичні, методологічні і методичні підходи до проблеми, окреслилась тенденція до міждисциплінарного розгляду теми. Позитивним моментом є також прагнення дослідників до виявлення особливостей російських трансформацій на підставі концептів політичної модернізації і транзитології.

В статье показано, что введение в оборот такого широкого и разнообразного круга источников и критической литературы позволяет утверждать, что на современном этапе изучение моделей политических изменений в российском идеологическом дискурсе продолжается по четырем направлениям: 1)персоналистскому; 2) проблемному; 3) предметному; 4) концептуальному. Существенно изменились теоретические, методологические и методические

подходы к проблеме, обозначилась тенденция к междисциплинарному рассмотрению темы. Положительным моментом является также стремление исследователей к выявлению особенностей российских трансформаций на основе концептов политической модернизации и транзитологии.

The paper shows that the introduction into circulation of such a wide and diverse range of sources and critical literature suggests that at the present stage of the study of models of political change in Russia's ideological discourse continues in four areas: 1) personalistic 2) Subject 3) substantive, 4) conceptual. Significantly changed the theoretical and methodological approaches to the problem, a trend towards an interdisciplinary consideration of the topic. A positive aspect is the desire of researchers to identify features of the Russian transformation based on the concepts of political modernization and transitology