У літературній традиції екфразис використовується для позначення описів, частіше віршованих, заснованих, як правило, на картинах, і діалогічно пов’язаний з теорією інтермедіальності. У моїй доповіді піде мова про те, що екфразис є інтерсеміотичним «перекладом», кодом в режимі «трансмутації» з точки зору термінології Романа Якобсона. Екфрастичні прочитання представляють нову міждисциплінарну герменевтику літературної парадигми 21 ст. Стійкий успіх і зростаюче міжнародне визнання концепції інтермедіальності, тим не менш, стає точкою породження нових типів проблем, нових можливостей для представлення та осмислення порогових художніх явищ, а також веде до нових, або, принаймні, різних поглядів на медіальному перетині кордону і гібридизації. Екфразис частоінтерпретується як певний тип інтермедіальності. Метою даної статті є порівняння екфразису й інтермедіальності.
В литературной традиции экфрасис используется для обозначения описаний, чаще стихотворных, основанных, как правило, на картинах, и диалогически связан с теорией интермедиальности. В статье пойдет речь о том, что экфрасис является интерсемиотическим «переводом», кодом в режиме «трансмутации» с точки зрения терминологии Романа Якобсона. Экфрастические прочтения представляют новую междисциплинарную герменевтику литературной парадигмы 21 века. Устойчивый успех и растущее международное признание концепции интермедиальности, тем не менее, становится точкой порождения новых типов проблем, новых возможностей для представления и осмысления пороговых художественных явлений, а также ведет к новым, или, по крайней мере, разным взглядам на медиальном пересечении границы и гибридизации. Экфрасис часто интерпретируется как определенный тип интермедиальности. Целью данной статьи является сравнение экфрасиса и интермедиальности.
In the literary tradition ekphrasis has come to designate written works, especially poems that address artworks, usually paintings and dialogic associated with intermedia research. My paper argues that ekphrasis is an intersemiotic “translational” mode or even better “transmutation” in Roman Jakobson’s terms. The ekphrastic reading requested by the new interdisciplinary hermeneutics of the literary paradigm of the 21st century. The sustained success and growing international recognition of the concept of intermediality, therefore, point less to new types of problems, new possibilities for presenting and thinking about them, and to new, or at least to different views on medial border-crossings and hybridization. Ekphrasis often interpreted as a certain type of intermediality. The purpose of this article is the comparison of ekphrasis and intermediality.
