Стаття присвячена розгляду текстових стратегій театралізації роману відомого іспанського письменника-постмодерніста Альваро Кункейро «Людина, яка була схожа на Ореста». Провідну роль у театралізації тексту А.Кункейро відіграє актуалізація різних форм інтертекстуальності, зокрема таких концептів, як епітеатр, метатеатр та гіпотеатр. Аналіз зазначених принципів театральної організації оповідного тексту розкриває специфіку текстуальної театральності як поетикальної характеристики романної форми, що реалізується на різних рівнях міжтекстових зв’язків у творі А.Кункейро.
В статье рассматриваются текстуальные стратегии театрализации романа известного испанского писателя-постмодерниста Альваро Кункейро «Человек, который был похож на Ореста». Ключевую рольв театрализации текста А.Кункейро выполняет актуализация разных форм интертекстуальности, в частности таких концептов, как эпитеатр, метатеатр и гипотеатр. Анализ указанных принципов театральной организации повествовательного текста раскрывает спецификутекстуальной театральности как поэтологической характеристики романной формы, реализация которой осуществляется на разных уровнях межтекстуальных связей в произведении А.Кункейро.
The article proposes the analysis of the textual strategies of theatricalization of the novel “Un hombre, que se parecнa a Orestes” written by the well-known Spanish postmodernist writer Бlvaro Cunqueiro. The different forms of intertextuality, as well as artistic realization of such concepts as epitheatre, metatheatre and hipotheatre play a key-role of the novel’s theatricalization. Analysis of the mentioned principles of theatrical organization of Cunqueiro’s text at the different transtextual levels specifies the textual theatricality as the novel poetical feature.
