Стаття містить міркування про кодову функцію назви оповідання М. Хвильового "Ревізор". Назва-цитата свідчить про свідому участь автора у творчому експерименті перекодування та інтерпретації відповідного тексту Гоголя тогочасними митцями, є своєрідною формулою картини світу письм. Хвильовий зміщує фокус уваги в приватну, інтимну зону відкритості, вразливості жінки, народження та руйнування її мрій. Інтенсивні алюзії авт. до роману Флобера "Мадам Боварі", до п"єси Гоголя "Ревізор" формують текст, у якомуосновним принципом є відмова від смислової однозначності й ствердження принципової неоднозначності художніх смислів.
