У статті розглядаються ті художні образи, які створюються в поетичній мові М. Вінграновського шляхом взаємодії лексичного та граматичного рівнів і пов"язані з використанням конструкцій розмовного стилю, різних типів модальностей, форм головних членів речення, зміною звичного функціонування дієслів та порушенням синтаксичних зв"язків. Також проаналізовано контекстуальне навантаження заперечних структур та засоби створення експресії.
