У цій статті застосовується спроба синтезу перекладознавства і філософії через поняття, спільні для обох цих наук. Шляхом такого синтезу, у цій статті ми виводимо і пояснюємо низку нових понять, таких як "фільм як переклад-у-собі", і т.п. Також тут ми розглядаємо певну схожість механізму такого філософського кіноперекладу з механізмом звичайного, текстуального кіноперекладу, звичного для теорії перекладознавства. В межах цього розгляду ми виводимо нову перекладацьку трансформацію, набагато менш відому нам у традиційному механізмі кіноперекладу. Цю трансформацію ми називаємо "натяковим перекладом".
В этой статье применяется попытка синтеза переводоведения и философии через понятия, общие для обеих этих наук. Путем такого синтеза мы выводим и объясняемряд новых понятий, таких как "фильм как перевод-в-себе" и т. д. Так же здесь мы рассматриваем некоторое сходство механизма такого философского киноперевода с механизмом обычного, текстуального киноперевода, привычного для теории переводоведения. В рамкахэтого рассмотрения мы выводим новую переводческую трансформацию, намного менее известную нам в традиционном механизме киноперевода. Эту трансформацию мы называем "намекающим переводом".
This article is aimed at synthesizing translation studies and philosophy through common notions that can be incorporated into both of these sciences. By such a synthesis we elaborate and explain a range of new ideas, like "film as translation-in itself" etc. We observe as well a certain similarity between the mechanism of such anapproach of a philosophical translation of a film and the mechanism of the traditional, textual film translation, commonly used in translation studies. Within the framework of such an observation, we elaborate a new translational transformation, hitherto much less known in the traditional mechanism of film translation. We shall call such a transformation "the adumbrative translation".
