Статтю присвячено розгляду типів та принципів номінації, у яких найяскравіше відбито мовний антропоцентризм, тобто властивість мови відбивати у своїх одиницях людську свідомість та здобутки процесу пізнання. Крім традиційних номінативних типів, проаналізовано ідеологічну та міфологічну номінацію, роль яких визначається типом та орієнтацією суспільства. Показано, що врахування міфологічного принципу номінації відіграє важливу роль при аналізі мотиваційних основ; воно дозволяє не тільки розширити коло концептуальних сфер, які служать основою для вибору номінативних ознак, а й розкодувати деякі архаїчні способи трансляції культурної інформації. У статті також обговорюється проблема інтерпретації деяких традиційних форм культурної поведінки із залученнямїхнього вербального коду. Зокрема, показано, як можливо реконструювати зміст архаїчного ритуалу, який перетворився на народну гру, враховуючи назви різних його складників, що збереглися в мові. В роботі використано дані слов"янських мов.
