У статті охарактеризовано стилістичну фігуру антитези в тексті пасторального роману давньогрецького письменника II ст. н.е. Лонга "Дафніс і Хлоя". З"ясовано роль антонімії у творенні антитез. Виокремлено декілька типів антитетичних структур: прості, складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові речення. Незважаючи на те, що антитеза не є домінантною рисою ідіостилю Лонга, уступаючи за частотністю іншим стилістичним фігурам, тропам, вона є яскравим виразним засобом, здатним брати участь у формуванні ідіостилю автора.
