Лікар-терапевт, доктор медицини(1889), екстраординарний (1897), ординарний (1903), Заслужений ординарний професор (1916), завідувач кафедри лікарської діагностики з пропедевтичною клінікою (1897-1904). З 1897 р. по 1913 р. працював на медичному факультеті Університету Св. Володимира, завідувач кафедри та директор госпітальної терапевтичної клініки з 1904 р. по 1913 р. Учень професора В.О. Манассеїна.