У статті розкрито особливості інтерпретації образів козацьких лідерів у
творчості Т. Шевченка посередництвом аналізу втілених у них архетипів
героя та антигероя. Проаналізовано їх емоційно-експресивну та семантико-символічну наснаженість. Доведено, щовизначальним чинником звернення до архетипних структур було прагнення автора на глибинному рівні донести до читача власні погляди на становлення української державності, стимулювати прагнення нації до культурного і політичного самоствердження.
