У статті аналізуються 12 угорських перекладів "Заповіту" Т. Шевченка, виконані в різні періоди відомими літераторами, поетами літературознавцями. В центрі уваги відтворення змістових і формальних складників маніфесту поета, особливості світосприймання, національного характеру, системи образів, композиційних, мовностилістичних, версифікаційних законів і культурно-мистецької традиції. Розкривається відтворення ритмомелодики, звукової організації "Заповіту", його інструментовки, евфонічний лад, звукопис засобами угорської мови.
