Друга з циклу статей, що присвячені поетичній морфології та морфологічній поетиці Мандельштама. В ній розглянуті поетичні способи актуалізації категорії відмінка і співположення у віршовій мові одиниць, що відносяться до різних частин мови. Стверджується, що використання виразного потенціалу категорії відмінка є ознакою ідіостиля поета. Виокремлюються характерні поетичні смисли, підгрунтям яких слугують особливості граматичної селекції митця.
