міфологія, мітологія, мифология, mythology, mitologia ; слов"янські народи, славянские народы, Slavonic peoples ; християнські свята, христианские праздники ; язичництво, язычество
У статті розглядаються стародавні обрядові звичаї слов'янських народів в останньому місяці весни. Сюжети таких народних забав мають давнє праслов'янське коріння, спільне для усіх слов'янських народів, а також мають схожі сюжетні лінії у святкуваннях інших народів Європи. З розвитком різноманітних суспільних явищ на європейському просторі такі народні звичаї були адоптовані до християнських свят і, здебільшого, набули характеру землеробської та сімейної тематики упродовж свого часу побутування у звичаяхнароду.
В статье рассматриваются ритуальные обычаи славянских народов, которые обыкновенно праздновались в последний месяц весны. Сюжеты народного веселья отображают древнюю историю, общую для праславянского мира, а также показывают аналогичные сюжетныелинии в празднествах других европейских народов. Впоследствии развития различных общественных явлений народные традиции адаптировались к христианским празднованиям и со временем стали праздниками, которые были посвящены земледелию, основам семьи.
The article deals with the old rituals of the Slavonic folks, which were celebrated on the last month of the spring. The stories of these folk's entertainments demonstrate an ancient history that was common for the old Slavonic world and had the analogical objects by the festive occasion of other European folks. The way it should be done - it presents religious beliefs of ancient Slavs. The heathen beliefs were adopted by the Christian celebrations subsequently of the development of different social phenomena. These folk's entertainments presented the old traditions for the realization of agriculture's works as the rituals and the families' rituals, one can say - these entertainments got as the
domestic subject matter in the last century.
