Опис документа

The membership in the European Union and the relations with Ukraine are two important directions of Polish foreign policy. The membership in the EU is perceived as a confirmation of the success of Poland's transformation and the crucial factor of its transformation. At the same time it considerably influences Poland on political, economic, legal and cultural levels.Ukraine is the main partner of Poland in the Eastern neigbourhood. Poland hopes to successfully conclude the process of historical reconciliation, bring Ukraine closer to the Western community, and develop stronger economic and social ties between the two countries.

Those two directions of Polish foreign policy are interdependent, although this interdependence is not always positive. Poland aims at developing the cooperation between Ukraine and the EU; at the same time it hopes that an active Polish Eastern policy will strengthen Poland's position within the European Union. It can rely on several instruments in order to realize this policy such as Polish think-tanks, Polish deputies to the European Parliament or the experience of Polish transformation.

Among the positive aspects of the already mentioned interdependence we should mention the recognition by Ukraine of Poland as its "advocate" in the EU, the establishment of the Eastern Partnership initiative, the engagement of Poland and EU in the resolution of the political crises in Ukraine in 2004 and 2013-2014.

Among the negative aspects are: problems related EU law (introduction of the Schengen visa for the Ukrainian citizens), lack of reforms in Ukraine, the "Ukrainian fatigue" in the EU, lack of understanding for Poland's pro-Ukrainian policy in the major EU capitals and its negative influence on the Polish-Russian relations.

To conclude, it should be said that Poland is currently a border country within the EU. It

wants to change this situation by pulling Ukraine towards the EU. However, this policy is largely ineffective which negatively influences Poland's relations with Ukraine and its position within the Union.

Членство в Європейському Союзі і відносини з Україною є двома важливими напрямами зовнішньої політики Польщі. Членство в ЄС сприймається як підт-

вердження успіху реформ у Польщі та важливий фактор її трансформації. Водночас воно значно впливає на Польщу на політичному, економічному, юридичному і культурному рівнях. Україна є головним партнером Польщі в Східній Європі. Польща сподівається успішно завершити процес історичного примирення, наблизити Україну до західного співтовариства, і розвивати більш тісні економічні та соціальні зв'язки між двома країнами.

Ці два напрямки польської зовнішньої політики взаємозалежні, хоча ця взаємозалежність не завжди позитивна. Польща націлена на розвиток співробітництва між Україною та ЄС; а також сподівається, що активна польська східна політика зміцнить позицію Польщі в рамках Європейського Союзу. Вона може розраховувати на декілька інструментів, щоб реалізувати цю політику, наприклад: польські аналітичні центри, польські депутати у Європейському парламенті та досвід польської трансформації.

Серед позитивних аспектів вже згадуваної взаємозалежності треба згадати визнанняПольщі Україною як її "адвоката" в ЄС, створення ініціативи Східного партнерства,залучення Польщі та ЄС в урегулюванні політичних криз в Україні в 2004 році і 2013-2014 роках.

Серед негативних аспектів є: проблеми пов'язані з законодавством ЄС (введення шенгенських віз для громадян України), відсутність реформ в Україні, "стомлення Україною" в ЄС, нерозуміння про-української політики Польщі в основних столицях ЄС і її негативний вплив на польсько-російські відносини.

На закінчення, слід сказати, що Польща є в даний час "кордонною країною" в ЄС. Вона хоче, щоб змінити цю ситуацію, потягнувши Україну до ЄС. Однак ця політика значною мірою є неефективною, що негативно впливає на відносини Польщі з Україною та її позицію в Союзі.

Членство в Европейском Союзе и отношения с Украиной являются двумя

важными направлениями внешней политики Польши. Членство в ЕС воспринимается как подтверждение успеха реформ в Польше и важный фактор ее трансформации. В то же время оно значительно влияет на Польшу на политическом, экономическом, юридическом и культурном уровнях. Украина является главным партнером Польши в Восточной Европе. Польша надеется успешно завершить процесс исторического примирения, приблизить Украину к западному сообществу, и развивать более тесные экономические и

социальные связи между двумя странами.

Эти два направления польской внешней политики взаимосвязаны, хотя эта взаимозависимость не всегда положительная. Польша нацелена на развитие сотрудничества между Украиной и ЕС; а также надеется, что активная польская восточная политика укрепит позиции Польши в рамках Европейского Союза. Она может рассчитывать на несколько инструментов, чтобы реализовать эту политику, например: польские аналитические центры, польские депутаты в Европейском парламенте и опыт польской

трансформации.

Среди положительных аспектов уже упоминавшейся взаимозависимости надо помнить признание Польши Украина как ее ?адвоката? в ЕС, создание инициативы Восточного партнерства, привлечение Польши и ЕС в урегулировании политических кризисов в Украине в 2004 году и 2013-2014 годах.

Среди негативных аспектов является: проблемы связанные с законодательством ЕС (введение шенгенских виз для граждан Украины), отсутствие реформ в Украине, "утомление Украины" в ЕС, непонимание про-украинской политики Польши в основных столицах ЕС и его негативное влияние на польско-российские отношения.

В заключение, следует сказать, что Польша является в настоящее время "гранично страной" в ЕС. Она хочет, изменить эту ситуацию, потянув Украину в ЕС. Однако эта политика в значительной степени неэффективна, что негативно влияет на отношения Польши с Украиной и ее позицию в Союзе.