Одна із основних цілей діяльності перекладача стосовно культури полягає в тому, щоб уникати ненавмисних, небажаних непорозумінь між комунікантами. Такі непорозуміння походять зокрема від культурних відмінностей в аргументації, від укорінених у культурних спільнотах форм переконання. Автор розрізняє аргументації як семантичні та когнітивні одиниці, завдяки чому чіткіше проглядаються діалектичні стосунки між формальною та змістовою адекватністю перекладу. Характеризуються види культурного передвизначенняаргументацій, а також певні можливості для м"якого втручання перекладача заради уникання таких непорозумінь.
Одна из главных целей переводческой деятельности в области культуры - это избегание непреднамеренного неправильного понимания автора или говорящего. Это неправильное понимание происходит в частности от культурных различий в аргументации, от привычных для культур форм убеждения. Автор различает аргументации как семантические и как когнитивные единицы, благодаря чему чётче обрисовывается диалектическое отношение между формальной (семантической) и содержательной (когнитивной) адекватностью перевода. Характеризуются виды культурного предопределения аргументаций, а также возможности мягкого семантического манёвра переводчика с целью предотвращения недоразумений.
One of the main purposes of the translator in relation to the culture is to avoid unintended misunderstandings. These stem among other things from culturally determined differences in argumentation, from differing ways of convincing persons. The author differentiates the semantic and the cognitive entities of the argumentation units, that is why the tensions between the poles of the formal and the content-based loyalty of the interpreter become somewhat clearer. The expression forms of the cultural character of the argumentation are described and the scope for subtle interventions of the Interpreter is presented.
In Bezug auf die Kultur besteht eines der Ziele des Dolmetschers darin, die unbeabsichtigten, unerwunschten Mi?verstandnisse zwischen Kommunikanten zu vermeiden. Solche Mi?verstandnisse erscheinen ursprunglich dank dem kulturellen Unterschied in der Argumentation. Sie sind in die kulturellen Gemeinschaften eingewurzelt. Der Autor unterscheidet die Argumentationen als semantische und kognitive Einheiten, so dass deutlich die dialektischen Beziehungen zwischen der formalen und semantischen Adaquatheit der Ubersetzungen zutagetreten. Es werden die Arten der kulturellen Vorbezeichnung der Argumentation gekennzeichnet, wie auch einige Moglichkeiten der weichen Intervention des Dolmetschers untersucht mit der Absicht, solche Mi?verstandnisse zu vermeiden.
