У статті розглядається творчість фран. письменника-романтика
Жерара де Нерваля, точніше - один її аспект: ставлення (художнє та світо-
глядне) автора до сновидінь. Обгрунтовується думка про окремішнє місце
Нерваля в цьому контексті: на тлі епохи, в якій митці ставилися до онірич-
ного простору, як до чогось несерйозного та ігрового, фран. письменник сприймав сновидіння як візії, потойбічні послання. Доводиться, що
в літературі епохи Романтизму існувало три типи ставлення митців до оніричних елементів та їхнього застосування у творах. Також обгрунтовується думка, що бурхливий сплеск до сновидних аспектів людської свідомості саме в першій пол. 19 ст. не був випадковим, унаслідок того, зо саме тоді, за часів існування культурно-мистецької епохи Романтизму: відповідний сплеск став логічною реакцією на зміну довколишньої реальності.
The article focuses on the works of the French writer of Romanticism Gerar
de Narval. It analyzes writer’s attitude to dreams. The artists of Romanticism
considered dreams to be something not serious. The French writer accepted the
dreams as visions and messages of the other world (the beyond world). It is proved
that in the literature of the romantic era there were three types of related artists to
oneiric elements and their application in the works. The article also substantiates
the view that the rapid surge in dream aspects of human consciousness in the first
half of the nineteenth century was not accidental, because it was then, during the
existence of the culture and art of the romantic era, that a corresponding surge
was a logical response to changes in the surrounding reality.
