У статті простежується трансформація біблійних мотивів у романі письменниці. Увагу приділено особливостям розуміння М. Матіос окремих моральних понять, що розкривається у творі в конкретних ситуаціях із життя головних героїв. Відповідно до християнського вчення і власне авторської концепції аналізуються мотиви "гріха", "зради", "спокути", "терпіння", "німоти", "цнотливості". Зауважується, що у долі героїв роману саме суспільство визначає ступінь їх провини та її сутність, або ж вони самі покладають на себе покарання. Подібне сприйняття вчинків персонажів як "гріховних" не співпадає з біблійним тлумаченням їх та не завжди є порушенням божественних заповідей, а радше відображає людські правила і норми співіснування, що стали традиційними на західноукраїнських землях.
