У статті здійснено спробу осмислення проблематики книги М. Алданова "Ульмська ніч" як основу його поглядів на історію та як центр його історіософської концепції. Показано, що найважливіші ідеї цього трактату - це влада випадку, вибірна аксіоматика та ідея "краси-добра" - не лише пояснюють розумінням письменником логіки ходу історії, але поєднують усі частини його творчої спадщини. У цьому творі, що є класичною формою діалогу, розмова відбувається між двома вигаданими співбесідниками, за кожним з яких євласне сам автор. Вона дозволила М. Алданову показати два погляди, кожен з яких спрямовує до ключових моментів його уявлень про історію, втілених у творчості. Єдиний задум усіх творів письменника полягає у поясненні закономірностей найбільш важливих подій світової і російської історії саме їх відсутністю. Справжня єдність обгрунтовується думкою провідного значення випадку в історії, боротьба з яким або здійснення ситуацій з його волі призводять до тих або інших історичних подій.
