У статті робиться спроба дослідити складну природу автобіографізму в поезії Сильвії Плат, Енн Секстон, Едріенн Річ. Увага зосереджена на
аналізі особливостей сповідального модусу письма та способів його реалізації в ліриці американських авторок. В роботі акцент зроблено на специфіці автобіографізму в жіночій поезії у світлі сучасних феміністичних
та гендерних теорій. Сповідальний модус поезії передбачає надзвичайну особистісність та відвертість творів, що обумовлює використання інтимних подробиць власного життя в поетичних текстах, часто надмірно гіперболізованих у прагненні шокувати читача. Пояснення такій відвертості у сучасній жіночій творчості пропонує Дж. Батлер, яка у світлі сучасних теорій перформативності (performativity) та гендеру пропонуєпо-іншому поглянути на змодельовану природу жіночої ідентичності - жіноча поезія гіперболізує і, таким чином, викриває надуманість, неприродність традиційного розуміння жіночності. Сповідальний модус поезії Е. Секстон, С. Плат, Е. Річ використовується ними у якості художнього прийому, який дає можливість, по-перше, через конкретний жіночий досвід показати загальнолюдську проблематику, по-друге, стає для них способом конструювання власного автентичного жіночого «я» у поетичному тексті.
