Андрей Шептицький 43 р. перебував на чолі УГКЦ. Йому не судилося дочекатись незалежності України, але він робив усе можливе, аби її наблизити. Не отримавши міжнар. підтримки в цій справі, митрополит спрямував усі зусилля на піклування про свій народ. "Ясправді не лікар, ані хлібороб, ані політик, але я Ваш батько, а батькові не байдуже те, що його дітей живо обходить", - казав Шептицький. Він допомагав бідним та сиротам, дбав про освіту, вкладав великі кошти у розвиток культури, сприяв відкриттю та роботі банків. Людинолюбство А. Шептицького не закінчувалось на його прихожанах. У період пацифікації митрополит захищав православних, а під час Другої світової війни переховував євреїв. У 1932-1933 рр. він намагався передати продукти на Східну Україну, алерадянська влада, заперечуючи наявність голоду, не прийняла їх.
Під час великодніх свят цікаво згадати бачення Андреєм Шептицьким майбутнього Української держави. Крім того, у 2015 р. Україна відзначає 150-річчя від дня народження митрополита. Чималу роль у будівництві держави він покладав на духовенство, а також на такі соціальні інститути як родина та громада. Свої настанови для державотворців митрополит виклав у праці "Як будувати рідну хату". Він написав цю статтю у грудні 1941 р., під час активного розгортання Другої світової війни.
Андрей Шептицький вважав, що дискусії про форму держави неважливі. Сперечатися, буде це монархія, а чи республіка, - зайве, головне, щоб у ній зберігалася рівновага між правами і свободами громадян та повноваженнями органів влади.
