На початку XX ст. (1908-1913) Україна втратила чимало своїх видатних діячів: М. Лисенка, Лесю Українку, В. Доманицького та ін. Сумом і болем озвалася їх смерть у серцях тих українців, яких Б. Грінченко називав не українофілами, а свідомими українцями. Однак саме його смерть розбудила українське суспільство. Його похорон у Києві перетворився на масштабну акцію національного смутку і сплеск національного пробудження. Автором статті на основі архівних матеріалів виправлено помилку грінченкознавців, що визначали датою поховання Б. Грінченка 9 травня 1910 року. Насправді ця дата подана за старим стилем. За новим стилем хоронили Б. Грінченка 22 травня 1910 р.

• Слово Просвіти [Текст] : всеукраїнський культурологічний тижневик. — Київ, 2015.
• Українська мова і література в школах України [Текст] : щомісячний науково-методичний та літературно-мистецький журнал. — Київ, 2015. — № 4 (144),.

• Персоналії // Алчевська Христина Олексіївна (1882-1931)
• Персоналії // Грінченко Борис Дмитрович (1863-1910), Гринченко Борис Дмитриевич
• Персоналії // Єфремов (Охріменко) Сергій Олександрович (1876-1939), Ефремов Сергей Александрович (КУ)
• ББК // Історія і критика світової літератури і літератури окремих країн
• Персоналії // Липа Іван Левкович (літ. псевд. — Петро Шелест, Іван Степовик)(1865-1923)