Мовити, що перша прозова книжка Наталки Сняданко виявилася найбільш успішною з-поміж інших, було б вельми передчасно. Визначившись із мейнстрімними ознаками свого стилю, вона не полишає художньо-наративних шукань. Більше того, територія прозових експериментів продовжує приваблювати Наталку Сняданко, й у її прозі відчувається та виблискує інтенція до трансформації, а то й вивільнення з-під влади напрацьованого ж нею формату стилемислення.
