У статті йдеться про жанрові особливості роману-алегорези Олега Сича “Uroboros”, які розкриваються в контексті традиційних та сучасних теорій алегорії. Алегореза виступає природною формою людського мислення тому, що в ній схоплений принцип регулярності – зіставлення сюжету та його проекції на основі аналогій. Роман-алегореза – одна з модифікацій параболічного роману. Розгортання езотеричних сенсів роману “Uroboros” до вивершеної алегорези побудоване на “Тибетській книзі мертвих” та сучасних психоаналітичних теоріях, насамперед Еріха Нойманна.
