Опис документа

У статті розкрито сутність та місце наукових парків у розвитку інноваційної економіки. Наведено приклади наукових парків, що діють за кордоном і в Україні. Проаналізовано чинне законодавство України з питань формування наукових парків, обґрунтовано висновок про його недосконалість та необхідність внесення змін до окремих норм (положень) базового Закону України "Про наукові парки". Запропоновано поетапний підхід до формування мережі наукових парків на прикладі Придніпровського регіону з використанням механізму франчайзингового тиражування.

Так, Київським національним університетом ім. Т.Г. Шевченка та Національним університетом харчових технологій спільно з науковими установами НАН України - Інститутом археології, Інститутом біоорганічної хімії та нафтохімії, Інститутом біохімії ім. О.В. Палладіна, Інститутом геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семенкова, Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона, Інститутом історії України, Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова, Інститутом мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного, Інститутом органічної хімії, Інститутом прикладної фізики, Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича, Інститутом проблем реєстрації інформації, Інститутом теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова - створено Науковий парк "Київський університет ім. Т.Шевченка". Науковий парк займається комерціалізацією перспективних інноваційних проектів українських учених у галузі природничих наук, технології матеріалів, приладобудування та інформаційних технологій. Місія наукового парку полягає в просуванні та комерціалізації інтелектуальних досліджень і розробок, технологічних проектів у галузі теоретичних і прикладних наук. Серед його цілей зазначено організацію конференцій і нарад, спрямованих на розвиток і покращення відносин між наукою і бізнесом в Україні.