Розглянуто проблему функціонування одягу на прикладі роману Томаса Манна “Будденброки” (“Buddenbrooks”, 1901). Підкреслено виняткову значущість детального опису зовнішності головних героїв, їхніх жестів, поз та одягу в зображенні соціально-історичного часу. Зазначено, що одяг у романі стає ознакою історичності: вказує на плин часу та мінливість епохи; ознакою вираження класовості: підкреслює соціальний статус; слугує методом самовираження, тобто є результатом природного прагнення людини до новизни та способом задоволення цієї потреби.
