У статті розглядаються особливості та проблематика захисту речових прав у цивільному праві України. Приділено увагу умовам, за яких суб"єкт речових прав може використовувати речово-правові або зобов"язально-правові способи захисту. Зазначено, що кожен спосіб захисту речових прав має свої, властиві лише йому, унікальні особливості, які обов"язково мають бути враховані суб"єктом речового права при його застосуванні з метою захисту. Недоліком чинного цивільного законодавства України, на думку автора, є захист речових прав на чуже майно за аналогією закону, що відтворює у цивільному праві застарілий підхід формування речового права навколо інституту права власності, а не родової категорії "речове право". Зазначено, що законодавець у нормах глави 29 Цивільного кодексу України передбачив не лише речово-правові способи захисту речових прав, що, як вбачається, відповідає новітнім змінам у доктрині цивільного права, де нормами Цивільного кодексу України, по суті, визнано, що речові права можуть існувати та реалізовуватися не лише в абсолютних, а й у зобов"язальних, відносних за своїм характером, відносинах.
