медико-санітарні установи, медико-санитарные учреждения ; пропаганда ; Українська Радянська Соціалістична Республіка, УРСР, Радянська Україна (1937-1991), Украинская Советская Социалистическая Республика, УССР, Советская Украина
Досліджено популяризацію медико–санітарних знань в УСРР у 1920–х
роках. На основі аналізу літературних творів медичної тематики, які
публіковано в журналі "Шлях до здоров’я", з’ясовано основні напрямки
медичної та санітарно–гігієнічної пропаганди радянської влади. Встановлено,
що увагу населення привернуто до таких проблем як поганий санітарний стан
міст і сіл. Влада намагалася привчити людей до підтримки особистої гігієни
та навчити засобів профілактики сезонних захворювань. Тому за допомогою
літературних творів розповсюджувала інформацію про методи запобігання
епідеміям, соціальним хворобам, популяризувала установи охорони материнства й дитинства, вела боротьбу зі знахарством та пропагувала діяльність лікарів. Паралельно намагалося протидіяти девіантній поведінці та популяризувати діяльність радянських громадських організації і суспільних установ, проводити антирелігійну пропаганду чи негативно налаштовувати населення проти так званих невигідних членів суспільства, а врешті –формувати позитивний образ прибічників більшовиків.
The article presents results of a study about the popularisation of medical and sanitary knowledge in the Ukrainian SSR in the 1920s. The author analyses literary works on healthcare, published in the journal "Shliakh do zdorovya (The Way to Health)", and thus established main directions of medical and sanitary propaganda of Soviet authorities. Soviet authorities turned people’s attention to problems such as poor sanitary conditions of cities and villages. They were teaching to observe personal hygiene rules and informing about means of prevention of seasonal diseases. Literary works helped to widespread knowledge on epidemics and social diseases’ prevention measures as well as on so called motherhood and childhood facilities. They also had to counteract quackery and advertise activities of physicians. In parallel, these works tried to combat deviant behavior and promote activities of Soviet organisations and facilities. Besides that, they conducted anti–religious propaganda, incited people against so called dissenting members of the society and created a positive image of Bolsheviki–supporters.
Исследована популяризация медико–санитарных знаний в УССР в 1920–х
годах. На основе анализа литературных произведений медицинской тематики,
которые публиковались в журнале “Путь к здоровью”, выяснены основные
направления медицинской и санитарно–гигиенической пропаганды советской
власти. Установлено, что внимание населения привлекалось к таким проблемам как плохое санитарное состояние городов и сел. Людей пытались приучить к поддержанию личной гигиены и научить средствам профилактики сезонных заболеваний. С помощью произведений распространялась информация
о методах предотвращения эпидемий, социальных болезней, популяризировались учреждения охраны материнства и детства, велась
борьба со знахарством и пропагандировалась деятельность врачей.
Параллельно власти пытались противодействовать девиантному поведению и
популяризировать деятельность советских общественных организаций и
учреждений, вести антирелигиозную пропаганду, негативно настраивать
население против неугодных членов общества и формировать положительный
образ сторонников большевиков.
