голлізм, голлизм, gaullisme ; дискримінація, дискриминация ; західноєвропейська культура, западноевропейская культура
Актуальність теми статті пов’язана із проведенням щоденної практики
спесишизму – дискримінації за видовою ознакою, а саме – промислове
тваринництво, тестування товарів на тваринах, використання тварин для
виробництва одягу, використання в медичних, та військових експериментах,
використанні тварин заради розваги і т.д. На думку автора, цей вид
дискримінації є настільки ж несправедливим як і рабство, расизм, сексизм. В
статті приділена увага найбільш значущим етико–філософським здобуткам
європейської культури, що пов’язані із обґрунтуванням необхідності подолання
антропоцентричного світогляду, а також інструментального підходу у ставленні до тварин і природи в цілому. Зокрема, в статті аналізуються етико–філософські концепції А. Шопенгауера, А. Швейцера, К. М. Маєр–Абіха, М. Роулендса та П. Сінгера.
Actuality of theme of the article is related to the leadthrough of daily practice of
speciesism – the discrimination by the specific characters, namely is an industrial stock–raising, testing commodities on animals, using of animals for the production of clothes, using in medical, and military experiments, using of animals for the sake of entertainment e.c. According to the author, this type of discrimination is so unfair as well as slavery, racism, sexism. In the article the spared attention most meaningful to the ethical and philosophical achievements of the European culture, which are related to the ground of necessity of overcoming of anthropocentric ideology, and also instrumental approach in attitude toward animals and nature on the whole. In particular, in the article analysed ethical and philosophical conceptions of A. Schopenhauer, A. Schweitzer, K. M. Maer–Abikh, M. Rowlands and P. Singer. An author comes to the conclusion, that in the European culture actually already formulated ethical and philosophical principles of necessity of overcoming of spesishizm, that keeps potential of society to the awareness of moral necessity of renouncement of speciesism.
Актуальность темы статьи связана с проведением ежедневной практики
спесишизма – дискриминации по видовому признаку, а именно – промышленное
животноводство, тестирование товаров на животных, использование
животных для производства одежды, использования в медицинских и военных
экспериментах, использовании животных ради развлечения и т.д. По мнению
автора, этот вид дискриминации является столь же несправедливым, как и
рабство, расизм, сексизм. В статье уделено внимание наиболее значимым
этико–философским достижениям европейской культуры, которые связанны с
обоснованием необходимости преодоления антропоцентрического
мировоззрения, а также инструментального подхода в отношении к животным и природе в целом. В частности, в статье анализируются этико–философские концепции А. Шопенгауэра, А. Швейцера, К. М. Маер–Абиха, М. Роулендса и П. Сингера. Автор приходит к выводу, что в европейской культуре фактически уже
сформулированы этико–философские основы необходимости преодоления
спесишизма, что сохраняет потенциал общества к осознанию моральной
необходимости отказа от спесишизма.
