інформаційне суспільство, информационное общество, Information society ; громадянське суспільство, гражданское общество ; політичні цінності, политические ценности ; політична влада, политическая власть ; політична свобода, политическая свобода
Здійснено аналіз дискурсу політичних свобод у сучасній вітчизняній
політичній науці. Констатовано, що після суперечливого історичного шляху
державотворення в методологічних концептах сформована найважливіша
форма власної ідентифікації в сенсі історії, культури, традицій, ціннісних
визначень, умов та способів життя. Показано, що вітчизняна політична
думка, трансформуючись крізь призму національно–історичного досвіду,
надавала класичним поняттям своєрідного забарвлення та змісту. Застосування і логічних, загальнонаукових, й спеціальних методів дослідження дало змогу узагальнено оцінити стан опрацювання цієї проблеми в українській політології та запропонувати систему класифікації, принципи структурування дискурсу. Загалом аналіз джерел дає підставистверджувати, що на сучасному етапі розвитку політичної науки в Україні проблема антропологічних та інституційних вимірів політичних свобод потребує детальнішого дослідження і на рівні методологічної форми системного осмислення, і на рівні практичного осягнення. На думку автора монографія науковців Л. Губерського, В. Андрущенка та М. Михальченка "Культура. Ідеологія. Особистість" заслуговує на увагу, оскільки досліджує функціональні й генетичні основи людської свободи та культурно-історичні форми її репрезентації.
