Опис документа

(Reviewed by the editorial board member M. Korjnev)

Goal. A range of problems arisen in the process of coal-mining industry's restructuring in Luhansk district is analyzed.

Methodology. Main factors determining the possibility of unfavorable and dangerous processes related to the closure of coal mines are described and analyzed.

The new data of the concentration of heavy metals and toxins in waters, soil, coal waste and rock dumps in industrial areas of closed mines in Luhansk district are obtained. In order to define the pollution level by several elements, a total index of concentration (TIC) has been applied. This index characterizes the overall geochemical load produced by all chemical elements with abnormal level of concentration.

Research results. The data processing of lithographic sampling in Luhansk region has helped to define five large and more than 40 smaller areas of anthropogenic pollution. Within the main industrial areas, the more intensely polluted sites (2-32 km2) were revealed. They are related to some plants or industrial units. TIC here is 16-50, and in some sites it reaches 150.

Topicality. It is revealed that the most contrasting (TIC 8 - 126) and extensive (410 km2) anthropogenic area is located in Almazno-Mar'yvsk mine industrial region and stretches over 48 km in the northwest direction from the town of Perevalsk to the town of Zolotoye. Typical contaminants for this region are arsenic, lead, fluorine, mercury, barium, manganese. Within the region, large areas (15-25 km2) with the maximum (TIC 16-77) pollution level of land were revealed. They are limited to industrial and intended for building landscapes of the towns of Alchevsk, Bryanka, and Stahanov. More local (1-4 km2) but nevertheless more

contrasting (TIC 16-126) abnormalities related to contamination are recorded near the coil mining plants of the towns of Teplohorsk, Zolotoye, and Horskoye.

Conclusion. The main pollutants of soils and bed deposits are revealed, they are the following: arsenic, lead, fluorine, mercury, phosphorus, zinc, and barium. Cadmium, thallium, antimony, manganese, lithium, copper and chromium are also found. In order to determine the level of land pollution by several elements, the total index of concentration was used. The specific features related to the occurrence of some microelements in industrial waste of Donbas are described, their probable sources and possible ways of use are suggested.

Мета. Проаналізовано комплекс проблем що виникли при реструктуризації вугільної промисловості Луганської області.

Методика. Описано та систематизовано основні фактори які визначають можливість виникнення несприятливих і небезпечних процесів при закритті вугільних шахт.

Отримані нові дані за вмістом важких металів і токсичних компонентів у ґрунтах, відходах вуглезбагачення і породних відвалах на проммайданчиках ліквідованих шахт Луганської області. Для визначення величини забруднення ґрунтів кількома елементами застосований сумарний показник концентрації (СПК). Характеризує він загальну геохімічну навантаження, створювану усіма хімічними елементами з аномальними змістами.

Результати. У результаті обробки даних літохімічного опробування території Луганської області виявлено п"ять великих площинних техногенних ореолів забруднення і більше 40 локальних. Всередині основних техногенних ореолів виділяються ділянки (2-32 км2 ) з більш інтенсивним забрудненням ґрунтів. Вони приурочені до окремих підприємств або промислових вузлів. СПК тут 16-50, а в окремих місцях досягає 150.

Наукова новизна. Визначено, що найбільш контрастний (СПК 8 - 126) і великий (410 км2 ) техногенний ореол розташований в Алмазно-Мар"ївському гірничопромисловому районі і простягається на 48 км в ПЗ напрямку від м. Перевальськ до м. Золоте. Характерними забруднювачами для нього є миш"як, свинець, фтор, ртуть, барій, марганець. Усередині ореолу виявлені великі (15 25 км2) ділянки з максимальним (СПК 16 - 77) забрудненням почвогрунтів. Приурочені вони до промислово-селитебних ландшафтів міст Алчевськ, Брянка, Стаханів. Більш локальні (1-4 км 2 ), але контрастні (СПК 16 - 126) аномалії з забрудненням ґрунтів відзначені поблизу вугледобувних підприємств рр. Теплогірськ, Золоте, Гірське.

Практичне значення. Виявлено основні елементи - забруднювачі почвогрунтов і донних відкладень, ними є: миш"як, свинець, фтор, ртуть, фосфор, цинк, барій. Зустрічаються кадмій, талій, сурма, марганець, літій, мідь і хром.

Описано особливості поширення деяких мікроелементів в промислових відходах Донбасу, наведені можливі джерела їх надходження і варіанти використання.

Цель. Проанализирован комплекс проблем возникших при реструктуризации угольной промышленности Луганской области.

Методика. Описаны и систематизированы основные факторы определяющие возможность возникновения неблагоприятных и опасных процессов при закрытии угольных шахт. Получены новые данные по содержанию тяжелых металлов и токсичных компонентов в грунтах, отходах углеобогащения и породных отвалах на промплощадках ликвидированных шахт Луганской области. Для определения величины загрязнения грунтов несколькими элементами применен суммарный показатель концентрации (СПК). Характеризует он общую геохимическую нагрузку, создаваемую всеми химическими элементами с аномальными содержаниями.

Результаты. В результате обработки данных литохимического опробования территории Луганской области выявлено пять крупных площадных техногенных ореолов загрязнения и более 40 локальных. Внутри основных техногенных ореолов выделяются участки (2-32 км2 ) с более интенсивным загрязнением почв. Они приурочены к отдельным предприятиям или промышленным узлам. СПК здесь 16-50, а в отдельных местах достигает 150. Научная новизна. Определено, что наиболее контрастный (СПК 8-126) и обширный (410 км2 ) техногенный ореол расположен в Алмазно-Марьевском горнопромышленном районе и простирается на 48 км в СЗ направлении от г. Перевальск до г. Золотое. Характерными загрязнителями для него являются мышьяк, свинец, фтор, ртуть, барий, марганец. Внутри ореола выявлены крупные (15-25 км2 ) участки с максимальным (СПК 16-77) загрязнением почвогрунтов. Приурочены они к промышленно-селитебным ландшафтам городов Алчевск, Брянка, Стаханов. Более локальные (1-4 км2 ), но контрастные ( СПК 16-126) аномалии с загрязнением почв отмечены вблизи угледобывающих предприятий гг. Теплогорск, Золотое, Горское.

Практическое значение. Выявлены основные элементы-загрязнители почвогрунтов и донных отложений, ими являются: мышьяк, свинец, фтор, ртуть, фосфор, цинк, барий. Встречаются кадмий, таллий, сурьма, марганец, литий, медь и хром. Описаны особенности распространения некоторых микроэлементов в промышленных отходах Донбасса, приведены возможные источники их поступления и варианты использования.