У статті розглянуто місце і роль просвітництва у популяризації культурно-мистецьких надбань етноменшин. На основі специфічного
методологічного інструментарію проаналізовано відповідність популяризації
культурно-мистецьких надбань - стратегічними цілями - визнання поліетнічного характеру українського суспільства, розбудові соціокультурного середовища і духовному розвитку етносів. Підкреслено, що в Україні діяла розгалужена мережа музеїв, де діяли спеціальні підрозділи - відділи, центри, експозиції тощо. Проаналізовані напрямки науково- дослідної роботи музеїв та виокремлена її просвітницької складової.
