візантінознавство, византиноведение ; візантинізм (візантизм), византинизм (византизм) ; Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина ; Російська імперія (1721-1917) (іст), Российская империя

Становлення візантиністики як окремого напряму наукового знання в інтелектуальному просторі Східної Європи впродовж сер. 19 – поч. 20 ст. відбувалося у контексті загальноєвропейських тенденцій розвитку гуманітарних наук та з огляду на особливе значення візантійського спадку в культурі й державотворчих традиціях східних слов’ян. Увага до локальних осередків візантинознавства підросійської України, одним з яких був Харківський університет, є важливою складовою історії української візантиністики, яка на сьогодні, подібно до означеного періоду, переживає етап інституціоналізації в межах професійної української історичної спільноти, активно визначаючи своє місце, роль і значення в регіональному та світовому контексті.

Наукові записки інституту української археографії та джерелознавства [Текст] : збірник праць молодих вчених та аспірантів. — Київ, 2013. — Т. 26. — 738 с.