Не зважаючи на більше, ніж п'ятидесятирічне існування сучасного російського язичництва, даний соціально-релігійнийфеноментак і не отримав в дослідницькому середовищі належного наукового висвітлення. На даному етапі у вивченні російських прозелітів "indigenous religions" однією з найбільших проблем є термінологічна складова питання. Стаття присвячена розгляду однієї із самих популярних в російському дослідницькому співтоваристві дефініції російських nature religions - "неоязичництву".
Несмотря на болеечем пятидесятилетнее существование современного русского язычества, данный социально-религиозныйфеноментак и не получил в исследовательской среде должного научного освещения. В настоящее время в изучении российских прозелитов "indigenous religions" однойиз наиболее проблемных зон является терминологическая составляющая вопроса. Статья посвящена рассмотрению одной из самых популярных в российском исследовательском сообществе дефиниции русских nature religions - "неоязычеству".
In spite of more than fifty years' existence of the modern Russian paganism, this social-religious phenomenon wasn't examined by scientists. Nowadays one of the most problem zones is the terminological component of a question in studying of domestic proselytes "indigenous religions". Article deals with one of the most popular in domestic research community definitions of Russian nature religions as "neo-paganism".
