медіа-дискурс, медиадискурс, media-discours ; психолінгвістика, психолингвистика, psycholinguistic ; соціальний простір, социальное пространство ; соціологія масової комунікації, социология массовой коммуникации
У статті здійснено огляд наукової парадигми соціопросторового комплексу медіадискурсу із врахуванням психолігвістиних аспектів його реалізації. Вказується на той факт, що дискурс слід розглядати як соціальний простір, що формується на основі ментальної моделі. Здійснено поділ на етапи інтелектуального пошуку в соціопросторових дослідженнях в історичному аспекті. Перший етап (модернізму) характеризується осмисленням поняття соціального простору в контексті соціології. Другий етап (постмодернізм) характеризує
соціальний простір як гуманітарну категорію, що використовується в сфері соціальних комунікацій, соціології, філософії, культурології, філології та ін. Життєвий простір індивіда включає різноманітні поля, що формують його. Психологічні феномени кодування та декодування дискурсів мають зв’язок із соціопросторовими координатами в медіа.
В статье сделан обзор научной парадигмы социопространственного комплекса медиадискурса с учетом психолигвистиних аспектов его реализации. Указывается на тот факт, что дискурс следует рассматривать как социальное пространство, формирующееся на основе ментальной модели. Осуществлено
разделение на этапы интеллектуального поиска в социопросторових исследованиях в историческом аспекте. Первый этап (модернизма) характеризуется осмыслением понятия социального пространства в контексте социологии. Второй этап (постмодернизм) характеризует социальное пространство как гуманитарную категорию, используемого в сфере социальных коммуникаций, социологии, философии, культурологии, филологии и др. Жизненное пространство индивида включает разнообразные поля, формирующие его. Психологические феномены кодирования и декодирования дискурсов имеют связь с социопространственными координатами в медиа.
This article provides an overview of the scientifi c paradigm social space’s complex of media discourse taking into account psycholinguistic aspects of its implementation. Indicated on the fact that the discourse should be seen as a social space formed on the basis of mental models. Made division into stages intelligent search of the sociospatial studies in historical perspective. The fi rst stage (modernism) is characterized by comprehension of the concept of social space in the context of sociology. The second phase (post-modernism) characterizes the social space as a humanitarian category
used in the fi eld of social communications, sociology, philosophy, cultural studies, philology, etc. The individual vital space includes a variety of fi elds that form it. Psychological phenomena of encoding and decoding of discourses have links with socio spatial coordinates in the media.
