дипломатія, дипломатия ; зовнішня політика, внешняя политика, Aussenpolitik, polityka zagraniczna ; Грузія, Грузия
У статті проаналізовано історичний досвід, зовнішньополітичні процеси та особливості демократичних транзитів у Грузії, які розпочалися у 2004році після "Революції троянд". У контексті зазначеного, показано стан, модель, особливості, тенденції розвитку демократизаційних процесів та інституцій у Грузії, їх місце серед аналогічних переходів у країнах пострадянського простору. Особливу увагу приділено ін- ституціопальному розвиткові, здобуткам, проблемам і перспективам сучасної дипломатичної служби Грузії (2004-2014 pp.).
Питання розвитку й становлення держав пострадянського простору в XXI столітті потребує вивчення та узагальнення набутого ними досвіду. У більшості пострадянських держав демократизація передувала дуже складним і драматичніш процесам раціонально-бюрократичної модернізації держави і національної консолідації. Перспективним напрямом вирішення численних суперечностей і парадоксів може бути застосування теорії історичного інституціоналізму, що акцентує увагу на часовій послідовності трансформацій та регіонально-інституційних наслідках відповідного розходження соціально- політичних траєкторій розвиткуі Пострадянські переходи до демократії мають ряд специфічних особливостей та відбуваються за. принципово відмінних внутрішніх і зовнішніх умов, ніж аналогічні процеси в авторитарних державах, зокрема - як на прикладі Грузії.
Станом на сьогодні, Грузія - в ході процесу демократизації - подолала певний відрізок шляху і знаходиться в завершальній фазі перехідного етапу - інституціоналізації політичних інститутів демократії. Подальшому вирішенню проблем консолідації та стабілізації демократичного політичного режиму є Грузії можуть сприяти: досягнення суспільного консенсусу відносно стратегічних пріоритетів розвитку грузинської держави в контексті європейської та євроатлантичної інтеграції, розбудова нормативної бази демократії, вдосконалення повсякденної демократичної практики, приєднання до "політичної" Європи.
Щоб залишатися конкурентоспроможною та успішною, Грузія повинна не лише мати уряд, який сповідуватиме демократичні цінності та сучасне інституціональне бачення, але й покращувати імідж країни як на міжнародній арені, так і в західних політичних й академічних колах, над чим і працює сучасна дипломатична служба Грузії.
The historical experience, political processes and features of democratic transformations in Georgia, which began in 2004, have been analyzed in the article. The current state, model, features and trends of democratization processes and institutions in Georgia, as well as their place among similar transitions in the former Soviet Union have been described. Particular attention has been given to the institutional development, achievements, problems, and prospects of modem diplomatic service in Georgia (2004-2014).
The development and establishment of the post-Soviet states in the twenty-first century requires studying and generalizing the acquired experience. In most post-Soviet states, democratization was followed by very difficult and dramatic processes of rational and bureaucratic modernization of the state and consolidation of the nation. An effective way to solve the numerous contradictions and paradoxes might be the application of the theory of historical institutionalism, which focuses on the chronological sequence of transformations, as well as on regional and institutional consequences of differences in social and political ways of development. The post-Soviet transitions to democracy have a number of specific features and occur in fundamentally different internal and external conditions compared to similar processes in authoritarian states as, in particular, it is the case in Georgia.
Georgia today is in its final stage of transition, which involves institutionalization of democratic political institutions. Further stabilization and consolidation of the democratic political regime in Georgia can he facilitated by a social consensus on strategic priorities of the Georgian state in the context of European and Euro-Atlantic integration, an enhanced regulatory framework of democracy, modern democratic practices, and joining the "political" Europe.
To preserve its competitiveness, Georgia should not only have a government that will adhere to democratic values and modern institutional vision, but also improve the country's image in the international arena and in Western political and academic circles, which is regarded as the major task of modern diplomatic service of Georgia.
В статье проанализирован исторический опыт, внешнеполитические процессы и особенности демократических транзитов в Грузии, которые начались в 2004 году после "Революции роз". В контексте обозначенного показано состояние, модель, особенности, тенденции развития демократических процессов и институций в Грузии, их место среди аналогичных переходов в странах постсоветского пространства. Особое внимание уделяется институциональному развитию, достижениям, проблемам и перспективам современной дипломатической службы Грузии (2004-2014 гг.).
Вопрос развития и становления государств постсоветского пространства в XXI веке требует своего изучения и обобщения приобретённого опыта. В большинстве постсоветских государств демократизация предшествовала очень сложным и драматическим процессам рационально-бюрократической модернизации государства и национальной консолидации.
Перспективным направлением решения многочисленных противоречий и парадоксов может быть применение теории исторического институционализма, которая акцентирует внимание на часовой последовательности трансформаций и регионально-институциональных последствиях соответствующего расхождения социально-политических траекторий развития. Постсоветские перході к демократии имеют ряд специфических особенностей и происходят за принципиально отличительных внутренних и внешних условиях, чем аналогичные процессы в авторитарных государствах, в частности - как на примере Грузии.
По состоянию на сегодня, Грузия -входе процесса демократизации - преодолела определённый отрезок пути и находится в завершающей фазе переходного этапа - институционализации политических институтов демократии. Дальнейшему решению проблем консолидации и стабилизации демократического политического режима в Грузии могут содействовать: достижение общественного консенсуса относительно стратегических приоритетов развития грузинского государства в контексте европейской и евроатлантической интеграции, перестройка нормативной базы демократии, усовершенствование повседневной демократической практики, присоединение к "политической" Европе.
Чтобы оставаться конкурентноспособной и успешной, Грузия должна не только иметь правительство, которое будет исповедовать демократические ценности и современное институциональное виденье, но и улучшать имидж страны как на международной арене, так и в западных поттических и академических кругах, над чем сейчас и работает современная дипломатическая служба Грузии.
