диверсифікація, диверсификация, diversification ; зовнішня торгівля України, внешняя торговля Украины ; конкурентоспроможність, конкурентоспособность ; міжнародний ринок, международный рынок
Розглянуто реалії стану та оцінено структуру експортного потенціалу України, який вичерпав ресурси екстенсивного розвитку, розкриваються можливості та перспективи диверсифікації зовнішньої торгівлі в контексті набуття країною асоційованого членства в ЄС.
Безпосередньо йдеться про необхідність переглянути напрямки зовнішньоекономічної діяльності України, зокрема у сфері зовнішньої торгівлі, з позиції стратегічного курсу па євроінтеграцію, асоційоване членство в ЄС та створення зони вільної торгівлі. З іншого боку, звертається увага на відхилення пропозиції та тиску Росії на вступ країни до Митного, Союзу.
Декларативність та млявість економічних реформ в Україні, уповільнена струюпурна перебудова, зокрема реструктуризація промислового сектору та низька конкурентоспроможність його підприємств на зовнішніх ринках, на відмінну від країн Центральної та Східної Європи, залишають країну експортером переважно сировини і напівфабрикатів, товарів з низькою доданою вартістю та низькою якістю в структурі експорту.
Значна залежність економіки та її експорту від металургійної галузі, хімічної і паливної промисловості, як капіталоємних та ресурсно-витратних галузей з застарілими II, III, IVтехнологічними укладами, що не створюють умови для ефективної диверсифікації зовнішньої торгівлі (І, с. 150-152). До того ж внутрішній попит на продукцію названих галузей наразі скорочується в зв"язку з економічною та воєнною кризою. Тому пропонується переорієнтувати основні інвестиційні потоки - іноземні, з державними ресурсами та вітчизняним великим приватніш капіталом на високотехцологічні види виробництв та діяльності. Йдеться про ракетно-космічну галузь, літакобудування, машинобудування (турбіни, обладнання до атомних станцій), а в перспективі розвиток бази нанотехнологічної продукції. Оскільки в основі диверсифікації зовнішньої торгівлі лежать диверсифікація виробництва та діяльності, то велике значення має вибір форм диверсифікації, зокрема концентричної та конгломеративної форм (2, с. 125-126).
Важливо також дивереафікуватись і в просторовому аспекті, зокрема до країн Близького Сходу, Китаю, країн Африки та Південної Азії. Це не означає відмови від торгівлі з країнами СНД і Митного Союзу на взаємовигідних умовах, якій також не спроможні обійтися без зв 'язків з Україною в економічному, технологічному та торговельному аспекті.
Ефективність диверсифікації вимагає задіяти значний потенции міжнародної спеціалізації в галузях АПК на основі його технічного переоснащення, впровадження сучасних технологій у виробництві сільськогосподарської продукції, зокрема екологічно чистої, попит на яку стрімко зростає. Висока енергоємність зорієнтованих на експорт галузей, висока затратність в АПК та низька продуктивність праці створюють повільне просування продукції на. нові ринки. Слід зазначити, що проголошення визначального вектору диверсифікації в напрямку до ЄС ще не скоро дасть реальні результати, оскільки українська продукція не відповідає вимогам та стандартам європейського ринку, залишаються і практичні питання щодо реалізації можливостей зони вільної торгівлі.
The structure of the Ukrainian economic potential having exhausted extensive de-velopment recourses is evaluated and realities of its state are considered. New opportunities and prospects for foreign trade diversification in the context of Ukraine acquiring associate membership in EU are revealed.
The article highlights the necessity of Ukrainian foreign economic activity directions revising, particular in the field offoreign trade from the point of strategic course towards European integration acquiring associate membership in EU and creation of free trade zone. On the other hand the offer rejecting and Russian pressure due to Ukraine accession to Customs Union is mentioned.
Declarative and slack implementation of economic reforms in Ukraine, slow industrial sector restructuring and. therefore reduced competitiveness of its enterprises in foreign market in contradistinction to the countries of Central and Eastern Europe, make Ukraine predominantly exporter of raw materials and semi-finished products thus exporting low added value and low quality goods as well.
Considerable economics and its export dependence on metallurgy chemical and fuel industry being capital-intensive and resource consuming branches with outdated technological structure prevents effective foreign trade diversification. Moreover domestic falling demand for products of mentioned branches is currently occurring due to economic and military crisis. Consequently the main foreign investment flows with both state resources and huge domestic private capital in high technology industries and activities should be reoriented. It concerns space and aircraft industry, engineering, (turbines, equipment for nuclear power plant) it also involves the development of the Nan technological products base.
It is essential to make diversification in a spatial aspect, particularly in the area of Middle East countries China as well as Africa and South Asia countries. It doesn't mean trade refusing with both CIS countries and Customs Union on mutually beneficial terms. It its turn they can't avoid relationship with Ukraine in economic technological and trade aspects.
Diversification effectiveness insists on engaging of considerable potential of international specialization in the fields of agribusiness based on technical upgrading contemporary technology implementation for agricultural production, particularly environmentally friendly one with overfull demand, High energy consumption of export-targeted sectors, high cost in agribusiness and low labour productivity cause slow products promotion to new markets. It should be underlined that announcement of determinative diversification vector to EU will not provide real results as soon as possible. The only reason is that Ukrainian production does not meet the requirements and standards of European market. There are also practical issues according to free trade zone opportunities implementation.
Проанализировано и оценено структуру экспортного потенциалу Украины, который исчерпал ресурсы экстенсивного развития, раскрываются возможности и перспективы диверсификации внешней торговли в контексте углубления. Непосредственно речь идет о необходимости пересмотреть направления внешнеэкономической деятельности Украины, в частности в сфере внешней торговли, с позиции стратегического курса на евроинтеграцию, ассоциированное членство в ЕС и создание зоны свободной торговли. С другой стороны, обращается внимание на отклонение предложений и давления России на вступление страны в Таможенный Союз.
Декларативность и вялость экономических реформ в Украине, замедленная структурная перестройка, в частности реструктуризация промышленного сектора, и слабая конкурентоспособность его предприятий на внешних рынках, в отличии от стран Центральной и Восточной Европы, оставляют страну экспортом преимущественно сырья и полуфабрикатов, товаров с низкой стоимостью и невысоким качеством в структуре экспорта.
Значительная зависимость экономики и ее экспорта от металлургической отрасли, химической и топливной промышленности, как капиталоемких и ресурсно-затратных отраслей с устарелыми технологическими укладами (IIu IIIусловий для эффективной диверсификации внешней торговли, К тому же внутренний опрос на продукцию отмеченных отраслей сейчас сокращается в связи с экономическим кризисом и военной ситуацией. В связи с чем, предлагается переориентировать основные инвестиционные потоки - иностранные, с государственными ресурсами и национальным большим частным капиталом на высокотехнологические виды производств и деятельность. Речь идет о ракетно-космической отрасли, самолетостроении, машиностроении (турбины, компрессоры, оборудование для атомных станций), а в перспективе на развитии базы нанотехнологической продукции.
Важно также диверсифицироваться и в пространственном аспекте, в частности к странам Ближнего Востока. Китая, Африки и Южной Азии. Это не означает отказ от торговли со странами СНГ и Таможенного Союза на взаимовыгодных условиях, которые также не могут обойтись без связей с Украиною в экономическом, технологическом и торговом аспекте.
Эффективность диверсификации требует задействовать значительный потенциал международной специализации в отраслях АПК на основе его технического переоснащения, внедрения современных технологий в производстве сельскохозяйственной продукции, особенно экологически чистой, спрос на которую стремительно растет. Высокая энергоемкость ориентированных на экспорт отраслей, большая затратность в АПК и низкая продуктивность труда создают медленное продвижение продукции на новые рынки. Следует отметить, что провозглашение определяющего вектора диверсификации в направлении к ЕС еще не скоро даст реальные результаты, поскольку украинская продукция не соответствует требованиям и стандартам европейского рынка, остаются и практические вопросы по реализации возмож ностей зоны свободной торговли.
Анализ реалий диверсификации внешней торговли дает возможность утверждать, что потенциал экстенсивного развития экспортного потенциала, его отсутствие системных экологических реформ, современных структурных и технологических изменений в промышленном, секторе и в АПК, слабое стимулирование государством экспорта предприятий и предпринимателей оставляет проблему выхода их на новые рынки открытой.
