державна підтримка, государственная поддержка ; економічний розвиток, экономическое развитие, economic development ; зовнішня торгівля, внешняя торговля ; Китайська Народна Республіка, КНР, Китайская Народная Республика, Китай
Вражаюче економічне зростання Китаю протягом трьох десятиріч цілеспрямованих реформ при одночасному збереженні соціалістичної ідеології привертає пильну увагу всього людства. Трансформація світової системи і перспективи глобального розвитку багато в чому обумовлюються подальшими економічними перетвореннями китайської економіки. На фоні політики реформ і відкритості, що проводиться в країні, особл иво після вступу до СОТ (2001 р.), Китай грає неухильно зростаючу роль в світовій торгівлі. В статті зроблена спроба виявити особливості розвитку цього найважливішого сектора китайської економіки, систематизувати динаміку товарної структури імпорту і експорту, продемонструвати основні інструменти реалізації зовнішньоторговельної стратегії КНР в XXI cm. Важлива особливість моделі економічного розвитку Китаю полягає в тому, що історично він завж ди спирався на свої власні сили, що навіть е кризові часи дозволяло йому забезпечувати високу стійкість економіки до зовнішніх шоків. Неухильне підвищення ролі зовнішньоекономічних зв"язків в економічному розвитку національних держав, особливо характерне для останніх десятиріч, зокрема, призвело до того, що зовнішня торгівля, експорт капіталу, робочої сили і технологій, що традиційно розглядалися як відносно самостійний сектор народного господарства, перетворилися не тільки на важливий чинник економічного зростання, але і в органічний компонент всієї системи національного виробниитва.
The impressive economic growth in China over three decades of reforms while preserving the socialist ideology draws attention to the world. The transformation of the global system and the prospects for global development is largely adjust to the subsequent economic transformation of the Chinese economy. At the background of the policy of reform and opening, held in the country, especially after its accession to the WTO (2001). China plays a steadily growing role in the world trade. The thesis attempts to identify the characteristics of this important sector of the Chinese economy, manage the dynamics of the commodity structure of imports and exports, which is the important tool of foreign strategy? of China in the XXI century. The important feature of the model of economic development in China is that historically it has always relied on their own strength, even in times of crisis, whic provides high stability of the economy to external shocks. The steady increase in the role of foreign economic relations in the economic development, especially in recent decades of foreign trade, the export of capital, labor and technology, which is traditionally viewed as relatively independent sector of the economy, have become not only an important factor of economic growth, but also in the organic component of the entire system of national production.
Впечатляющий экономический рост Китая в течение трехдесятилетий целенаправленных реформ при одновременном сохранениисоциалистической идеологии привлекает пристальное внимание всего человечества. Трансформация мировой системы и перспективы глобального развития во многом обусловливаются последующими эконо-мическими преобразованиям китайской экономики. На фоне политики реформ иоткры- тости, проводимой в стране, особенно после встутения в ВТО (2001 г.), Китай играет неуклонно возрастающую роль в мировой торговле. В статье сделана попытка выявить особенности развития этого важнейшего сектора китайской экономики, систематизировать динамику товарной структурыимпорта и экспорта, продемонстрировать основные инструменты реализации внешнеторговой стратегии КНР в XXI в. Важная особенность модели экономического развития Китая заключается в том, что исторически онвсегда опирался на свои собственные силы, что даже в кризисные временапозволяло ему обеспечивать високу устойчивость экономики к внешним шокам. Неуклонное повышение роли внешнеэкономических связей в экономическом развитии национальных государств, особенно характерноедля последних десятилетий, в частности, привело к тому, что внешняяторговля, экспорт капитала, рабочей силы и технологий, традиционно рассматривались как относительно самостоятельный сектор народного хозяйства, превратились не только на важный фактор роста, но и ворганический компонент всей системы национального производства.
