інтертекстуальність, интертекстуальность, intertextuality ; хронотоп, часопростір, времяпространство, chronotope
У статті досліджуються пласти інтертексту та екфраз у спадщині Л. Стаффа як наслідок "поетичного стану" (Поль Валері) та спровокованих перекладами інших текстів. Проаналізовано синтез у творчості Л. Стаффа рис східної та західної людини через симбіоз францисканізму, дао-людини, наближеність до природи, позначеної руссоїзмом та гамсунізмом; розглянуто тексти Л. Стаффа, інспіровані творами М. Метерлінка, семіотизовані у концептах мовчання, часовому моменті очікування, "свого"-"чужого" простору.
В статьеисследуются пласты интертекста и экфразиса в наследии Л. Стаффа как следствие "поэтического состояния" (Поль Валери) и спровоцированных переводами других текстов. Проанализирован синтез в творчестве Л. Стаффа черт восточного и западного человека через симбиоз францисканизма, дао- человека, близость к природе, обозначенной руссоизмом и гамсунизмом; рассмотрены тексты Л. Стаффа, инспирированы произведениями М. Метерлинка, семиотизированные в концептах молчания, темпоральном моменте ожидания, "своего"-"чужого" пространства.
The investigation of intertext and ecphrasis layers in Leopold Staff's inheritance is represented as a result of the "poetic state" (Paul Valery) and was caused by the translations of other texts. It is pointed out in Leopold Staff's creative work the combination of an eastern and western personality through overlapping of a franciskanism, a dao-man, closeness to nature as an echo of rousseauism and hamsunism. The author analyses Leopold Staff's texts, inspired by 1aurice Maeterlinck's works recorded in the concepts of silence, temporal moment of expectation, and "one's own"-"stranger" space.