болгари, болгары ; етноконфесія, этноконфессия ; календарі, календари, kalendari ; національна ідентичність, национальная идентичность ; українська діаспора, украинская диаспора
У статті визначені особливості функціонування святкових практик в умовах чужої календарної системи, а також їх роль у збереженні національної ідентичності в іноетнічному середовищі. В якості дослідницького об'єкта обрано історичну діаспору українців в Софії (Болгарія), а для порівняння - болгарську діаспору в Одесі (Україна), на прикладі яких показані мотиви і критерії вибору "своїх" святкових дат офіційного, національного, персонального та/або народного календаря. Окрему увагу приділено місцю та ролі консолідуючих етноконфесійних інституцій, зокрема, церкви, дипломатичних представництв, національно- культурних громадських організацій (як, наприклад, "Мати Україна" в Софії), які є важливою складовою реабілітації та відтворення " lieux de m?moire" в поліетнічному оточенні.
В статье обозначены особенности функционирования праздничных практик в условиях чужой календарной системы, а также их роль в поддерживании национальной идентичности в иноэтнической среде. В качестве исследовательского объекта избрана историческая диаспора украинцев в Софии (Болгария), а для сравнения - болгарская диаспора в Одессе (Украина), на примере которых показаны мотивы и критерии выбора "своих" праздничных дат официального, национального, персонального и/или народного календаря.
Отдельное внимание уделено месту и роли консолидирующих этно- конфессиональных институций. В частности, это церковь, дипломатические представительства, национально-культурные общественные организации (как, например, "Мать Украина" в Софии), которые являются важной составляющей реабилитации и воспроизведения своих "lieux de m?moire" в полиэтническом окружении.
The paper presents the specifics of celebration in an alien calendar system and the role of
festal rituals in maintaining national identity in a foreign ethnic environment. The focus of
the study is the historical diaspora of the Ukrainians in Sofia (Bulgaria) and its comparison with the Bulgarian diaspora in Odessa (Ukraine). Different examples from the calendar cycle of both groups illustrate the motives and the criteria for choosing "own" festal days from the official, national, personal and/or traditional calendar. The paper pays special attention to the place and functions of the ethno-confes sional and state institutions that consolidate the national communities abroad: the church, the diplomatic representations, the national-cultural social organizations (for example "Mother Ukraine" in Sofia) and others. Their activities in establishing and reproducing of own "lieux de mйmoire" in a polyethnic environment are analyzed.
