києвознавство ; міжнародні науково-практичні конференції, мждународные научно-практические конференции ; наукові читання, научные чтения
27 березня 2014 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція "Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти", присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського. Організатори конференції: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (кафедра етнології та краєзнавства) та Національна спілка краєзнавців України (Київська міська організація). У заході взяли участь більше ста осіб, зокрема 65 співробітників Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи університету, доктор геологічних наук, професор С.А. Вижва. Він, зокрема, передав учасникам конференції вітання від ректора університету Л.В. Губерського. Заступник декана історичного факультету, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн О.Ю. Комаренко висвітлив внесок вчених історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка у розвиток києвознавства (2000-2013 рр.).
Про роботу Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України в галузі києвознавства (2008–2013 рр.) розповів О.П. Гончаров - доцент кафедри
етнології та краєзнавства Київського університету.
З доповіддю "Т.Г. Шевченко і Київський університет" виступив професор кафедри новітньої історії України Київського університету, директор Музею історії університету І.К. Патриляк.
"Зв"язки між духовними святинями Києва та Нової Січі часів Петра Калнишевського" проаналізувала доцент кафедри історії для гуманітарних факультетів Київського університету Г.Г. Коцур.
Зміни в етнічній структурі населення Києва в першій половині 20-х років ХХ ст. проаналізувала доктор політичних наук, професор кафедри української історії та етнополітики Т.Ю. Горбань.
Професор кафедри етнології та краєзнавства М.В. Борисенко розповів про новорічні розваги киян в кінці XIX – першій половині XX ст.