Стаття присвячена аналізу повісті Германа Гессе «Клайн і Вагнер»(1919р.),
створеної в атмосфері душевної кризи письменника. Розглядаються психологічні
аспекти сходження в «хаос душі» чиновника Фрідріха Клайна, який викрав державні кошти, свідомість якого розколота на вбивцю (шкільного вчителя Августа Клайна, який 1913 року вбив свою дружину і троє дітей) та відомого композитора Ріхарда Вагнера, символу гармонії і хаосу, розірваності душі і Духу. В аналізі задіяні категорії аналітичної психології Персони, Тіні, Аніми,Компенсаторного заміщення, біполярності,ніцшеанської антиномії аполлонівського і діонісійського, трансцендентного, інсайту,епіфанії.
Статья посвящена анализу повести Германа Гессе «Клейн и Вагнер» (1919 г.),
созданной в атмосфере душевного кризиса писателя. Рассматриваются психологические аспекты схождения в «хаос души» чиновника Фридриха Клейна,уворовавшего государственные деньги, сознание которого расколото на убийцу (школьного учителя Августа Клейна, убившего в 1913 году свою жену и троє детей) и известного композитора Рихарда Вагнера, символа гармонии и хаоса, разорванности души и Духа. В анализе задействованны категории аналитической психологии Персоны,Тени, Анимы, компенсаторного замещения, биполярности, ницшеанской антиномии аполлоновского и диониссийского, трансцендентального, инсайта, эпифании.
The article reviews the story “Kleine and Wagner” by Hermann Hesse (1919) written
under the author’s emotional breakdown. The research concerns psychological aspects of converging into the “chaos of soul” of a clerk, embezzler Friedrich Kleine, whose conscience is split into a murderer (a school teacher August Kleine who killed his wife and three children in 1913) and a well-known composer Richard Wagner, the symbol of harmony and chaos, a torn soul and Psyche. The study involves analytic psychology categories of Persona, Shadow, Anima, Compensatory substitution, biopolarity, Nietzschean Apollonian and Dionysian antinomy, transcendent, insight, epiphania.