Опис документа

В статті поставлено за мету вивчити підходи і пріоритети Швеції стосовно співробітництва Європейського союзу з країнами-сусідами на сході Європи. Дослідження цієї складової зовнішньої політики Стокгольма пояснюється його традиційною активністю на східному напрямку зовнішньої політики ЄС. Швеція була і є активним прихильником розширення ЄС і розвитку відносин з його новими країнами-сусідами, особливо східними. Східноєвропейська політика Стокгольма поєднує в собі багаторічний досвід (з 1960-х рр.) допомоги країнам "третього світу" в сфері розвитку та принципи і підхід Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. Зацікавленість Швеції Східною Європою визначається низкою причин. Основні з них, на думку автора, дві. По-перше, це постійно властива для шведської соціал-демократії тенденція до розширення свого впливу, до поширення соціал-реформістської ідеології. по-друге, велику роль грає економічна заінтересованість, прагнення забезпечити на основі політичного й ідеологічного впливу доступ капіталу своєїдержави до ринків збуту і гарантованих джерел сировини. Крім того, проявляючи активність на східному векторі, Швеція намагається підвищити свою вагу всередині ЄС і сприяти зміцненню безпеки і стабільності на його східних кордонах.

The aim of the article is to study approaches and priorities of Sweden regarding cooperation of the European Union with the neighboring countries in Eastern Europe. The research of this element in Stockholm"s foreign policy is explained by its traditional activity on the eastern direction of the EU"s foreign policy. Sweden was and is an active supporter of the EU enlargement and development of relations with its new neighbors, eastern ones in particular. Stockholm"s Eastern European policy combines the multi-year experience (from 1960s) of aiding countries of "the third world" in the development sphere and the principles and approach of the Common Foreign and Security Policy of the EU. The interest of Sweden in Eastern Europe is determined by a range of reasons. In the author"s view, the main of them are the following two. Firstly, it is permanently characteristic for the Swedish social democracy tendency towards the enlargement of its influence, towards the spread of social reformist ideology. Secondly, the economic interest, striving to secure Swedish capital access to sale markets and guaranteed

sources of raw materials on the basis of political and ideological influence plays a big

role. Besides, by demonstrating activity on the eastern vector Sweden intends to raise its weight within the EU and promote strengthening of security and stability on its eastern borders.

В статье поставлена цель изучить подходы и приоритеты Швеции относительно сотрудничества Европейского союза со странами-соседями на востоке Европы. Исследование этой составляющей внешней политики Стокгольма объясняется его

традиционной активностью на восточном направлении внешней политики ЕС. Швеция была и является активным сторонником расширения ЕС и развития отношений с его новыми странами-соседями, особенно восточными. Восточноевропейская политика Стокгольма сочетает в себе многолетний опыт (с 1960-х гг.) помощи странам "третьего мира" в сфере развития и принципы и подход Общей внешней политики и политики безопасности ЕС. Заинтересованность Швеции Восточной Европой определяется рядом причин. Основные из них, по мнению автора, две. Во-первых, это постоянно характерная для шведской социал-демократии тенденция к расширению своего влияния, к распространению социал-реформистской идеологии. Во-вторых, большую роль играет экономическая заинтересованность, стремление обеспечить на основе политического и идеологического влияния доступ капитала своего государства к рынкам сбыта и гарантированных источников сырья. Кроме того, проявляя активность на восточном векторе, Швеция пытается повысить свой вес внутри ЕС и способствовать укреплению безопасности и стабильности на его восточных границах.