інтерактивність, интерактивность ; інтеракції, интеракции, interaction ; адаптація, адаптация ; життєвий простір, жизненное пространство ; життєстійкість, жизнестойкость
Простір міжнародних взаємодій завжди достатньо складно організований. Його складають просторово-відокремлені сегментарні ряди, секторально-галузеві ансамблі та комплекси, що в своїй сукупності і складають конфігурацію реальних систем міжнародних інтеракцій. У будь-якого дослідника конкретних досвідів буття Людства рано чи пізно виникне прагнення визначити, що ж саме лежить в основі співжиття народів у виділеному міжнародному просторі, що спонукає їх вступати в міжсоціумні взаємодії. Відповідно, у дослідника виникне потреба у вирішенні цілого ряду дослідницьких завдань, таких як: проведення структурно-функціонального аналізу існування окремого соціального організму у виділеному міжнародному середовищі; пошук шляхів прогресивного або контраверсивного розвитку соціального організму під впливом викликів його міжнародного оточення; визначення умов стабілізації життєвих просторів його буття, розширення їх меж або ж, навпаки, їх звуження і стагнаційне прискорення аж до розвалу цілісності даного соціального організму; та інше, інше, інше, настільки ж важливе для вирішення завдань, поставлених перед ним практикою соціального буття. Ясно, що відповіді на подібні значущі питання життєствердження окремого соціального організму у виділеному просторі міжнародного середовища, природно пов"язаного з кожним темпоральних періодом існування Людства, ми зможемо отримати, лише визначивши, чи обмежується даний соціальний організм сукупністю природних, технологічних, соціальних та політико-функціональних можливостей, що склалася, чи здатний він до такої організації, щоб бути повноцінним учасником міжнародного співіснування у виділеному темпоральному періоді буття Людства. Відповідно, перед дослідником постане нове завдання - визначити, що ж реально є спонукальними мотивами вступу суб"єктів даного соціального організму до лав міжнародних інтеракцій і в якій мірі адекватно ці спонукальні мотиви трансформуються під впливом сукупних викликів внутрішньосоціумного і міжнародного середовища. Далі у дослідників міжнародних проблем виникає необхідність виявити, як же відбувається трансформація спонукальних мотивів участі у міжнародних взаємодіях суб"єктів, як структурується система міжнародних інтеракцій, як здійснюється формалізація процесів міжнародних взаємодій. Одним з інструментів аналізу подібних проблем може слугувати представлена в цій статті поки лише першою координатою методика "Кубу мотивів".
It is difficult enough to organize the space of international interactions. It consists of spatially separated segmental series, sectoral ensembles and complexes, which in their totality form the configuration of real systems of international interactions. Sooner or later any researcher of specific experiences of the being of humanity expresses the desire to determine what exactly underlies the cohabitation of peoples in a dedicated international environment that encourages them to engage in intersocium interactions. Accordingly, the researcher will have to solve a number of research tasks, such as: - carrying out structural and functional analysis of the existence of a single social organism isolated in the international environment; - searching of the ways of the progressive and controversial development of the social organism under the influence of the descriptives of international environment; - determining of the conditions for stabilization of the living spaces of his being, expanding their limits or, on the contrary, their restrictions and stagnant acceleration until the collapse of the integrity of the social organism; - And other things equally important for solving the tasks set before them by the practice of the social life. It is clear that the answers to these important questions of life-affirmation of the single social organism in a dedicated area of the international environment, naturally associated with each temporal period of the being of Humanity, we can get only by determining whether this social organism is limited by the established combination of natural, technological, social, political and functional possibilities, whether it can be organized in such a way as to be a full participant in international coexistence in the selected temporal period of the being of Humanity. Accordingly, the researcher will rise a new task - to determine what are real motivations of the actors joining the ranks of the social organism of international interactions and the extent to which these motives can be adequately transformed under the influence of total calls of internal social and international environment. Furthermore, the researchers of international problems will face the necessity to show how the transformation of motivation to participate in international cooperation of entities is handled, how the system of international interactions is structured, how the formalization of the processes of international interactions is carried out. The first coordinate gets us acquainted with one method of the "Cub motives" as one of the tools for the analysis of such problems.
Пространство международных взаимодействий всегда достаточно сложно организованно. Его составляют пространственно-обособленные сегментарные ряды, секторально-отраслевые ансамбли и комплексы, в совокупности своей и составляющие конфигурацию реальных систем международных интеракций. У любого исследователя конкретных опытов бытия Человечества рано или поздно возникнет стремление определить, что же лежит в основе сожительства народов в выделенном международном пространстве, что побуждает их вступать в межсоциумные взаимодействия. Соответственно, у исследователя возникнет потребность в решении целого ряда исследовательских задач, таких как: проведения структурно-функционального анализа существования отдельного социального организма в выделенной международной среде; поиск путей прогрессивного или контраверсивного развития социального организма под воздействием вызовов его международного окружения; определения условий стабилизации жизненных пространств его бытия, расширения их пределов или же, напротив, их сужения и стагнационного ускорения вплоть до развала целостности данного социального организма; и прочее, прочее, прочее, столь же важное для решения задач, поставленных перед ним практикой социального бытия. Ясно, что ответы на подобные значимые вопросы жизнеутверждения отдельного социального организма в выделенном пространстве международной среды, естественно связанного с каждым проживаемым Человечеством темпоральным периодом существования, мы можем получить лишь определив органичен ли данный социальный организм сложившейся совокупности природных, технологических, социальных и политико-функциональных возможностей, способен ли он быть сорганизован так, чтобы быть полноценным участником международного сосуществования в выделенном темпоральном периоде бытия Человечества. Соответственно перед исследователем встанет новая задача - определить что же реально является побудительными мотивами вступления субъектов данного социального организма в ряды международных интеракций и в 98 Actual problems of international relations. Release 124 (part ІI). 2015 какой степени адекватно эти побудительные мотивы трансформируются под воздействием совокупных вызовов внутрисоциумной и международной среды. Далее у исследователей международных проблем возникает необходимость проявить, как же происходит трансформация побудительных мотивов участия в международных взаимодействиях субъектов, как структурируется система международных интеракций, как осуществляется формализация процессов международных взаимодействий. Одним из инструментов анализа подобных проблем может служить представленная в этой статье пока лишь первой координатой методика "Куба мотивов".
