золоторудні мінерали, золоторудные минералы ; корисні копалини, полезные ископаемые ; Північно-Східний Кавказ, Северо-Восточный Кавказ
Геолого-генетическая модель формирования нового для Восточно-Казахстанского региона типа золоторудных месторождений в гидротермально-измененных карбонатных породах базируется на объемном стереометаллогеническом анализе территории Западно-Калбинской и Жарма-Саурской зон. Для этого применялись детальные геолого-геофизические методы исследования с использованием высокоточных анализов, которые дали основание для разработки критериев прогнозирования, поиска и оценки золотосодержащих карбонатных формаций, а также выделения новых перспективных площадей и участков с расчетом ресурсов золота по категориям Р2 и Р3. В основе этой концепции, помимо изучения геологического строения поверхности Земли, лежит исследование особенностей геологического развития ее глубинных частей. Отсюда и название - объемная металлогения или стереометаллогения.
В связи с проблемой установления возраста и генезиса золоторудных месторождений Западной Калбы выполнен анализ материалов прошлых лет и новых результатов исследований, позволяющий уточнить геотектоническую позицию золотоносных структур и определить возраст золотого оруденения на основании его связи с конкретной рудогенерирующей формацией. В региональном плане известные зоны золоторудной минерализации (Западно-Калбинская, Жана-Боко-Зайсанская и др.) имеют кососекущую позицию относительно традиционного северо-западного направления алтайских структур, пересекают разновозрастные вулканогенно-осадочные и терригенные толщи (от девона до С2-3), а сами срезаются и метаморфизуются гранитоидами Калба-Нарымского плутона, то есть имеют докалбинский (допермский) возраст.
По результатам лабораторных исследований, выполненных на современном оборудовании в лабораториях "ИРГЕТАС" ВКГТУ им. Д. Серикбаева, Аналитическом центре ИГМ СО РАН (г. Новосибирск, РФ) и в Музее Естествознания Великобритании (г. Лондон), установлено, что в золото-сульфидных рудах (первичных и окисленных) золото находится в свободном состоянии и образует тонкодисперсные включения в пирите и арсенопирите. Размер золотин имеет наноуровневый масштаб и варьирует от первых единиц мкм до 0,1-0,5 мм, цвет его ярко-желтый, пробность высокая (в среднем 935 [проміле]). По данным рентген-фазового анализа золотоносные джаспероиды состоят в основном из кремнезема и окислов железа. По результатам атомно-абсорбционного анализа золото в них имеет крайне неравномерное распределение (от 0,1 до 33,5 г/т), а содержание серебра невысокое (от 0,06 до 2,66 г/т). По результатам электронной микроскопии получены новые данные о распределении благородных металлов (Au, Ag, Pt, Pd) и сопутствующих халькофильных, редких и редкоземельных элементов в рудах и вмещающих породах и намечены минералы-индикаторы для обнаружения новых рудных объектов.
A new type of gold deposits In Eastern Kazakhstan is gold ores commonly found in hydrothermally altered carbonate rocks. We have suggested a geological-genetic model of their origin based on a volumetric stereo-metallogenic analysis of West Kalba and Zharma-Saur zones. Use has been made of comprehensive geologic-geophysical methods and high-precision analyses to develop criteria for predicting, prospecting and evaluating gold-carbonate formations, as well as identifying new prospective areas having category P2 and P3 gold resources. In addition to describing the geological structure of the Earth's surface, this model applies to exploring its deeper strata, hence the term "volumetric or stereo metallogeny".
Our research into the genesis of gold deposits in Western Kalba has yielded more accurate data on the geotectonic position of the gold-bearing structures and the age of gold mineralization, there being a connection between typical gold associations and particular ore parent formations. The local gold mineralization zones (West Kalba, Zhana-Boko-Zaisan), whose position is obliquely counter relative to the traditional north-westerly direction of the Altai structures, intersect the volcanic-sedimentary and terrigenous strata of different age (from Devonian to C2-3). These goldbearing zones are cut and metamorphosed by the Kalba-Narym Pluton granitoids, which points to their Pre-Permian age.
The results of the laboratory tests performed on modern equipment in the laboratories IRGETAS D.Serikbaev EKSTU, analytical centers of IGM SB RAS (Novosibirsk, Russia) and the Natural History Museum in the UK (London) showed that gold-sulfide ores (primary and oxidized) contain free gold in the form of fine particles in pyrite and arsenopyrite. The nanoscale gold particle sizes range from microns to 0,1-0,5 mm. The gold particles are bright yellow in color and high purity (an average of 935 [ppm]). According to the X-ray diffraction analysis, the gold-bearing jasperoids are composed mainly of silica and iron oxides. The results of the atomic absorption analysis of rocks showed that gold has a very uneven distribution (from 0,1 to 33,5 g/t), while the silver content is low (from 0,06 to 2,66 g/t). Electron microscopy yielded new data on the distribution of noble metals (Au, Ag, Pt, Pd), associated chalcophiles and rare earth elements in the ores and host rocks, as well as mineral indicators for identifying new ore deposits.
Геолого-генетична модель формування нового для Східно-Казахстанського регіону типу золоторудних родовищ у гідротермально змінених карбонатних породах базується на об'ємному стереометалогенічному аналізі території Західно-Калбінської і Жарма-Саурської зон. Для їхнього вивчення застосовувалися детальні геолого-геофізичні методи дослідження і високоточні аналізи, які дають підставу для розробки критеріїв прогнозування, пошуку та оцінки золотовмісних карбонатних формацій, а також виділення нових перспективних площ і ділянок з розрахунком ресурсів золота за категоріями Р2 і Р3. В основі цієї концепції, крім вивчення геологічної будови поверхні Землі, лежить вивчення особливостей геологічного розвитку її глибинних частин. Звідси й її назва - об'ємна металогенія або стереометалогенія.
У зв"язку з проблемою вивчення віку і генезису золоторудних родовищ Західної Калби виконано аналіз матеріалів минулих років і результатів нових досліджень, що дозволив уточнити геотектонічну позицію золотоносних структур і визначити вік золотого зруденіння на підставі його зв'язку з конкретною рудогенеруючою формацією. У регіональному плані відомі зони золоторудної мінералізації (Західно-Калбінська, Жана-Боко-Зайсанська та ін.) мають кососічну позицію щодо традиційного північно-західного напрямку алтайських структур, перетинають різновікові вулканогенно-осадові й теригенні товщі (від девону до С2-3), а самі зрізаються і метаморфізуються гранітоїдами Калба-Наримського плутону, тобто мають докалбінський (допермський) вік.
За результатами лабораторних досліджень, виконаних на сучасному обладнанні в лабораторіях "IРГЕТАС" ВКГТУ ім. Д. Серікбаєва, Аналітичному центрі ІГМ СО РАН (м. Новосибірськ, РФ) і в Музеї Природознавства Великобританії (м. Лондон), встановлено, що в золото-сульфідних рудах (первинних і окислених) золото перебуває у вільному стані й утворює тонкодисперсні включення в піриті і арсенопіриті. Розмір золотин має нанорівневий масштаб і варіює від перших одиниць мкм до 0,1-0,5 мм, колір його яскраво-жовтий, пробність висока (в середньому, 935[промиле]). За даними рентгенофазового аналізу, золотоносні джаспероїди складаються, в основному, з кремнезему і окислів заліза. За результатами атомно-абсорбційного аналізу, золото в них має вкрай нерівномірний розподіл (від 0,1 до 33,5 г/т), а вміст срібла невисокий (від 0,06 до 2,66 г/т). За результатами електронної мікроскопії отримано нові дані про розподіл благородних металів (Au, Ag, Pt, Pd) і супутніх халькофільних, рідкісних і рідкісноземельних елементів у рудах і вміщуючих породах і намічено мінерали-індикатори для виявлення нових рудних об"єктів.
