радянсько-польські відносини, советско-польские отношения ; Туреччина, Турецька Республіка, Турция, Turkey, Turkiye Cumhuriyeti ; Близький Схід, Ближний Восток
Стаття присвячена дослідженню польської зовнішньої політики на Близькому Сході під час польсько-радянської війни 1920 - 1921 рр. Зокрема, дослідження показує спроби оточення Ю. Пілсудського знайти союзника на Близькому Сході для боротьби з комунізмом - новою формою російського імперіалізму. Стаття також дає зрозуміти, як плани відновлення Великої Греції і Великої Вірменії, а також Блискуча Порта в Константинополі і турецький національно-визвольний рух на чолі з Мустафою Кемаль-пашею в Анатолії були пов'язані з антирадянськими планами Польщі після Першої світової війни.
Статья посвящена исследованию польской внешней политики на Ближнем Востоке во время польско-советской войны 1920-1921 гг. В частности, исследование показывает попытки окружения Ю. Пилсудского найти союзника на Ближнем Востоке для борьбы с коммунизмом - новой формой российского империализма. Статья также дает понять, как планы воссоздания Великой Греции и Великой Армении, а также Блистательная Порта в Константинополе и турецкое национально-освободительное движение во главе с Мустафой Кемаль-пашой в Анатолии были связаны с антисоветскими планами Польши после Первой мировой войны.
The research is devoted to exploring Polish foreign policy in the Near East region during the Polish-Soviet War of 1920-1921. In particular, the article explores how Joseph Pilsudski's circles attempt to find an ally in the Near East for collaboration in resisting communism as a new form of Russian imperialism. This work also seeks to understand how a plan of a restoration of a Greater Greece and a Greater Armenia, as well as the Sublime Porte in Constantinople, and Turkish national liberation movement led by Mustafa Kemal Pasha in Anatolia were connected to Poland's anti-Soviet plans after the World War I.
