біблійні стародавності, библейские древности ; власні імена, особові імена людей (антропоніми), имена собственные, имя собственное, личные имена людей (антропонимы), Eigennamen ; геокультура, геокультура ; герменевтика, hermeneutics ; легенди, легенды, Legenden, legendy ; східна культура; схід; орієнталізм; восточная культура; восток; ориентализм ; Ізраїль, Израиль, Israel

Розглянуто етимологічну герменевтику власних імен як метод визначення

приблизного датування тексту, а також – змісту тексту та наміру його авторів чи редакторів. Проілюстровано цей метод на прикладі етимологічного аналізу власних імен персонажів легенди про Сема, Хама і Яфета (Бут. 9, 18–27) й зроблено висновок, що їхня етимологія – грецька, отже, легенду потрібно датувати елліністичним періодом і вона була витворена для правового обгрунтування перебування Ізраїлю на землях завойованих народів Ханаану. Водночас автор готовий визнати, що грецька етимологія згаданих власних імен вторинна й похідна, якщо фахівці з давньоєврейської мови й Старозавітної біблеїстики доведуть, що їхня семітська етимологія – давніша за грецьку.

Вісник Львівського університету [Текст] : збірник наукових праць. — Львів : Львівський національний університет ім. І. Франка, 2014. — 2014.

• Персоналії // Ной (1056-?), Noe