екологічна економіка, экологическая экономика ; екологічна політика, экологическая политика
Currently world faces the dilemma - ecological economy or economic(al) ecology. The researchers produce hundreds of surveys on the topic. However the analyses of recent most cited simulations had shown the diversity of results. Thus, for some states theKuznets environmental curve has place, for others - no. Same could be said about different years for the same state. It provokes the necessity of drawing new group analyses to reveal the tendencies and relationships between economic and environmental factors. Most flexible and mirror factor of environmental sustainability is the volume of CO2 emissions. The econometric analysis was used for detecting the economic impact on this indicator at the global level and in the spectra of group of states depending on their income. The hypothesis of the existence of environmental Kuznets curve for the analysed data is rejected. Real GDP per capita impact on carbon dioxide emissions is considered only at the global level. The impact of openness of the economy is weak. Rejection happened also to the hypothesis that for the developed countries there is a reverse dependence between the environmental pollution and economic openness. Indicator "energy consumption per capita" impacts on greenhouse gas emissions only in countries with high income. Whereby it should be noted that the more developed a country is, the more elastic is this influence. These results have a potential usage for environmental policy regulation and climate strategy.
В даний час світ стикається з дилемою - екологічна економіка чи економна(ічна) екологія. Дослідники навиробляти сотні обстежень по цій темі. Однак аналіз останніх найбільш цитованих публікацій ще більш підсилює різноманітність результатів. Так, для деяких держав екологічна крива Кузнеця має місце, для інших - ні. Те ж саме можна сказати і про різні роки для однієї і тієї ж країни. Це провокує необхідність вироблення нового груповогу аналізу виявлення тенденцій і взаємозв'язку між економічними та екологічними факторами. Найгнучкіший і найбільш відзеркалюючий фактор екологічної стійкості є обсяг викидів CO2. В цій статті ми втикористали економетричний аналіз для визначення економічного впливу на цей показник на глобальному рівні і в спектрах груп держав залежно від їхнього доходу. Гіпотеза про існування екологічного кривої Кузнеця для аналізованих даних була відхилена. Реальний ВВП на душу населення як впливова змінна на вплив викидів вуглекислого газу може розглядатися тільки на глобальному рівні. Вплив відкритості економіки є слабким. Було відхилено також припущення, що для розвинених країн є зворотна залежність між забрудненням навколишнього середовища та економічною відкритістю. Індикатор "споживання енергії на душу населення" впливає на викиди парнико вих газів лише в країнах з високим рівнем доходу. Причому слід зазначити, що чим більше розвинена країна, тим більш еластичним є цей вплив. Ці результати мають потенціал використання для регулювання екологічної політики і стратегії клімату.
В настоящее время мир сталкивается с дилеммой - экологическая экономика или экономная (ичная) экология. Исследователи наработали сотни обследований по этой теме. Однако анализ последних наиболее цитируемых публикаций еще более усиливает разнообразие результатов. Так, для некоторых государств экологическая кривая Кузнеца имеет место, для других - нет. То же самое можно сказать и о различных годах для одной и той же страны. Это провоцирует необходимость выработки нового групповогу анализа выявления тенденций и взаимосвязи между экономическими и экологическими факторами. Гибкий и наиболее репрезентативный фактор экологической устойчивости является объем выбросов CO2. В этой статье мы использовали эконометрический анализ для определения экономического влияния на этот показатель на глобальном уровне и в спектрах групп государств в зависимости от их дохода. Гипотеза о существовании экологического кривой Кузнеца для анализируемых данных была отклонена. Реальный ВВП на душу населения как влиятельная переменная на влияние выбросов углекислого газа может рассматриваться только на глобальном уровне. Влияние открытости экономики является слабым. Было отклонено также предположение, что для развитых стран является обратная зависимость между загрязнением окружающей среды и экономической открытостью. Индикатор "потребление энергии на душу населения" влияет на выбросы парниковых газов только в странах с высоким уровнем дохода. Причем следует отметить, что чем более развита страна, тем более эластичным является это влияние. Эти результаты имеют потенциал использования для регулирования экологической политики и стратегии климата.
