У статті окреслено художній світ Василя Стефаника. Методологічною базою послугували праці М. Гайдеґґера, С. Кіркегора, Е. Фромма, Л. Виготського, Ю. Кузнецова, М. Коцюбинської, Т. Бойка. На основі аналізу низки новел В. Стефаника охарактеризовано екзистенційність як систему мислення автора на рівні творення образів персонажів, використання художних деталей. Аналіз діалогів, монологів, псевдо-діалогів, лейтмотивів, ретроспекцій, внутрішнього мовлення персонажів дозволив під особливим кутом зору розглянути поняття межової ситуації, збагнути духовну багатогранність українців. Через висвітлення тем сенсу людського буття, приреченості, смерті, відчаю, відчуженості, абсурду, самотності, болю, жаху, страху доведено, що українську словесну творчість можна аналізувати крізь призму суб'єктивності людського існування.
The article outlines the artistic world of Vasyl Stefanyk. Methodological basis of the article are the works by M. Heidegger, S. Kirkegard, E. Fromm, L. Vygotsky, U. Kuznetsov, M. Kotsubynska, T. Boiko. On basis of the analysis of a certain amount of V. Stafanyk's novels the existentiality as the system of author's type of thinking with his own way of images' and persons' creating as well as of usage of artistic details is analysed. On the base of analysis of the dialogs, monologs, pseudo dialogs, leitmotifs, retrospections, personages' inner speaking the study the spiritual multiplicity of Ukrainian under special Focus was done. Through the comprehension of the problems of man's existence sense, condemnation, death, despair, absurd, loneliness, pain, fear it is proven that Ukrainian literature could be analysed in the focus of subjectivity of the human being.
