Запропоновано пояснення спостереженого феномену повторних максимумів циклів сонячних плям. Ключову роль у запропонованому сценарії відіграють два припливи тороїдальних полів від нижньої основи сонячної конвективної зони (СКЗ) до поверхні. Глибинні тороїдальні поля, які збуджуються [gama]-ефектом на початку циклу поблизу дна СКЗ, завдяки комбінованій дії магнітної плавучості, магнітного [gradient][ro]-потоку і турбулентного діамагнетизму в приекваторіальному домені транспортуються до поверхні. Фрагментимагнітних полів через певний час можна спостерігати у вигляді біполярних плям на середніх широтах у "королівській зоні". Ця спрямована вгору перша хвиля тороїдальних полів дає основний максимум активності плям. Разом з тим у високоширотних полярних доменах глибинні тороїдальні поля на початку циклу заблоковані спрямованою вниз магнітною [gradient][ro]-накачкою і турбулентним діамагнетизмом. Приблизно через 1-2 роки, коли спрямована до екватора глибинна меридіональна течія витіснить ці поля в низькоширотні ділянки приекваторіального домену, настає черга підйому цих "запізнілих" полів (другий приплив тороїдальних полів). Прориваючись на поверхню на низьких широтах друга порція тороїдальних полів зумовлює повторний максимум сонячних плям.
Предложено объяснение наблюдаемого феномена повторных максимумов циклов солнечных пятен. Ключевую роль в предложенном сценарии играют два прилива тороидальных полей от нижнего основания солнечной конвективной зоны (СКЗ) к поверхности. Глубинные тороидальные поля, возбуждаемые [omega]-эффектом в начале цикла вблизи дна СКЗ, благодаря комбинированному действию магнитной плавучести, магнитного [gradient][ro]-потока и турбулентного диамагнетизма в приэкваториальном домене, транспортируются к поверхности. Фрагменты магнитных полей через некоторое время можно наблюдать в виде биполярных пятен на средних широтах в "королевской зоне". Эта, направленная вверх первая волна тороидальных полей дает основной максимум активности пятен. Вместе с тем в высокоширотных полярных доменах глубинные тороидальные поля в начале цикла заблокированы, направленной вниз магнитной [gradient][ro]-накачкой и турбулентным диамагнетизмом. Примерно через 1-2 года, когда направленное к экватору глубинное меридиональное течение вытеснит эти поля в низкоширотные участки приэкваториального домена, наступает очередь подъема этих "запоздалых" полей (второй приток тороидальных полей). Прорываясь на поверхность на низких широтах вторая порция тороидальных полей ведет к повторному максимуму солнечных пятен.
The explanation for the observed phenomenon of repeated maxima of sunspot cycles is proposed. Key roles in the proposed scenario play two tides of toroidal field from the lower base of the solar convection zone (SCZ) to the surface. Deep toroidal field is excited due to [omega]-effect near the bottom of the SCZ at the beginning of the cycle. Then this field is transported to the surface due to combined acting of magnetic buoyancy, magnetic [gradient][ro]-flow and turbulent diamagnetism in the equatorial domain. Over time the magnetic fragments can be seen as bipolar spots in the middle latitudes in the "royal zone". This first wave of toroidal field, which is directed up, gives the main maximum activity spots. However, the underlying toroidal field in the high-latitude polar domains at the beginning of the cycle is blocked by directed downward magnetic [gradient][ro]-pumping and turbulent diamagnetism. Directed to the equator deep meridional flow replaces this field to the low latitudes (the equatorial domain) during about 1 - 2 years. After that the turn of floating this "retarded" field to surface (second tide of toroidal field). Coming to the surface at low latitudes this second portion of toroidal field leads to second sunspot maximum.
